Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.07.2019 р. № 3300/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України на звернення Товариства щодо плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нежилих приміщень в будинку, що у додатку до звернення ідентифікований як «літ. А» (далі - Будинку), осі використовує у господарській діяльності платника єдиного податку.

Товариство, посилаючись на редакцію п. 5.3 розд. 5 «Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження)» Положення про плату за землю в місті Києві додатку 3 до рішення Київської міської ради 23.06.2011 №242/5629 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.05.2019 № 902/7558):

«5.3. Ставка земельного податку за земельні ділянки (крім земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир багатоквартирного будинку), які використовуються юридичними і фізичними особами (крім підприємств державної та комунальної власності), в тому числі у разі переходу права власності на будівлі, споруди (їх частини), але право власності на які або право оренди яких в установленому законодавством порядку не оформлено, встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок»,

запитує про підстави застосування ним ставки земельного податку (далі -Податку) у розмірі 3 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Порівняльний аналіз пунктів 5.3 у редакції рішення Київської міської ради від 18.10.2018 № 1910/5974 (далі - Рішення 18) та від 19.05.2019 № 902/7558 (далі -Рішення 19) свідчить, що зміст пункту в редакції Рішення 19 звужує сферу його застосування.

Зокрема, передбачено незастосування ставки Податку у розмірі З відс. власниками квартир багатоквартирного будинку.

Водночас пунктом у редакції Рішення 19 передбачено, що незастосування ставки Податку у розмірі З відс. поширюється лише на тих власників квартир багатоквартирного будинку, у яких «багатоквартирні будинки та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності», тобто, керуючись частиною другою ст. 382 Цивільного кодексу України, спільним майном багатоквартирного будинку є серед іншого «права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирні й будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав».

Таким чином, у разі державної реєстрації майнових прав спільної сумісної власності всіх співвласників будівлі, що названа у звернені як «літ.А», Товариство не застосовуватиме передбачену п. 5.3 Рішення 19 ставку Податку у розмірі 3 відс. нормативної грошової оцінки земельної ділянки як однин із співвласників «земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир багатоквартирного будинку».

Товариство, посилаючись на сплату у 2017-2018 роках Податку за несформовану земельну ділянку, на якій розташований Будинок, господарське відання яким здійснює комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі -Підприємство), також запитує про виникнення у нього податкових зобов’язань з Податку.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з Податку після належного оформлення прав власності або користування земельною ділянкою, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Міністерстві фінансів України від 06.07.2018 № 602.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.

Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі № 5023/3993/12 (5023/9057/11) та від 30.11.2016 (у справі № 922/1008/15), може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Необхідно мати на увазі, що у разі наявності у Підприємства права власно лі на приміщення у Будинку, у нього у порядку ст. 120 Земельного кодексу України виникає право власності на частину земельної ділянки, на якій розміщений Будинок, і співвласники такого Будинку та відповідних часток земельної діляніси, включаючи Товариство, керуючись п. 1 п. 286.6 ст. 286 Податкового кодексу України, можуть укласти із Підприємством відповідну угоду щодо внесення ним (від імені усіх співвласників Будинку) Податку як однією із осіб-власни сів Будинку, що перебуває у спільній сумісній власності.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).