Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.07.2019 р. № 3360/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку визначення бази оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та щодо порядку заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій і, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Згідно з пунктом 2 статті 8 розділу III Закону № 996 питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпеченн а фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів (пункт 3 статті 8 розділу III Закону № 996).

При цьому підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства та обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації з них з додержанням єдиних засад, встановлених Законом № 996, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій (пункт 5 статті 8 розділу III Закону № 996).

Водночас зазначаємо, що нормами ПКУ та інших нормативно-правових актів, які регламентують питання оподаткування ПДВ, не встановлено) залежність їх застосування від особливостей ведення платником податку бухгалтерського (товарного) обліку.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Щодо порядку визначення бази оподаткування при нарахуванні податкових зобов’язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1,7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197 1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 ПКУ).

Пунктом 189.1 статті 189 ПКУ встановлено, що у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Таким чином, у разі використання придбаних товарів в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (у тому числі у разі списання таких товарів) податкові зобов’язання відповідно до пункту 198.5 статті 1S8 ПКУ нараховуються виходячи з тієї вартості, за якою відбувалося придбання цих товарів.

При цьому з метою нарахування податкових зобов’язань відповідно л о пункту 198.5 статті 198 ПКУ у зв’язку з використанням придбаних товарів у негосподарській діяльності платник податку визначає вартість придбання таких товарів на підставі первинних документів, які засвідчують факт їх придбання, та даних бухгалтерського обліку.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Щодо порядку заповнення податкової накладної за щоденними підсумками операцій

Детальні роз’яснення щодо чинного на сьогодні порядку заповнення податкової накладної / розрахунку коригування до податкової накладної за щоденними підсумками операцій надано у податковій консультації (далі - ІПК) на попереднє звернення платника податку.

В доповнення до ІПК повідомляємо.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.10.2018 за № 1157/32609, пункт 14 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015    №    1307 (далі - Порядок № 1307), доповнено абзацом п'ятим такого змісту:

«У разі складання податкової накладної за щоденними підсумкам и операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у рядку «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причин» такої податкової накладної робиться позначка «X» та зазначається тип причини 11. При цьому у рядку «Отримувач (покупець)» зазначається «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «100000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. Інші дані та показники такої податкової накладної заповнюються за правилами, визначеними цим Порядком.».

Такі зміни наберуть чинності з 01.01.2020.

Таким чином, як було зазначено в ІПК, на сьогодні у податковій накладній, яка складається за щоденними підсумками операцій, платник податку згруповує в графі «Опис (номенклатура) товарів/послуг продавця» товари/послуги за групами, що відповідають певному коду товару згідно з УКТ ЗЕД / коду послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, при цьому графи 4, 5, 6 та 7 податкової накладної можуть не заповнюватися.

З урахуванням змін, які наберуть чинності з 01.01.2020, у податкових накладних за щоденними підсумками операцій, що будуть складатись починаючи із зазначеної дати, показники табличної частини розділу Б повинні заповнюватися за загальними правилами, встановленими Порядком № 1307.

Зокрема, такими правилами передбачено заповнення табличної частини розділу Б податкової накладної у розрізі номенклатури постачанні товарів/послуг, а саме:

1) у графі 2 зазначається опис (номенклатура) товарів/послуг продавця;

2) у графах 3.1, 3.3 - код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг;

3) у графах 4 та 5 - одиниця виміру товарів/послуг;

4) у графі 6 - кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів/послуг;

5) у графі 7 - ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ;

6) у графі 8 - код ставки;

7) у графі 10 - обсяг постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ;

8) у графі 11 - сума податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.