Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.07.2019 р. № 3461/ІПК/20-40-14-06-11

Головне управління ДФС у Харківській області розглянуло звернення ТОВ «...» щодо питань виконання зобов’язань за зовнішньоекономічними договорами з використанням власних рахунків за кордоном та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, повідомляє таке.

З 07 лютого 2019 року введено в дію Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» (далі - Закон № 2473), який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов’язки суб’єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Статтею 2 Закону №2473 визначено, що валютне регулювання в Україні ґрунтується на таких принципах, зокрема:

1) свобода здійснення валютних операцій, що передбачає:

право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов'язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Частиною 3 статті 4 Закону № 2473 передбачено, що резиденти з урахуванням обмежень, визначених цим Законом та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Згідно пункту 4 статті 5 Закону № 2473 порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України.

Пунктом 2 статті 13 Закону № 2473 визначено наступне: у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, яке визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України (далі - Національний банк), порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі — Положення №5).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені розділом II Положення № 5.

Пунктом 2 розділу І Положення №5 визначено, що термін «банк» уживається у значенні, визначеному Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Відповідно до статті 2 Закону України від 07.12.2000 № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.

Відповідно до пункту 16 розділу І Положення № 5, розрахунки за зовнішньоекономічними операціями здійснюються виключно через рахунки в банках.

Пунктом 23 Положення № 5 передбачено, що грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

Порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 7 (далі - Інструкція №7).

Пунктом 6 розділу II Інструкції № 7 визначено, що Банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за експортно-імпортними операціями.

Розділом III Інструкції № 7 визначено підстави для завершення банком здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.

Відповідно до підпункту 2 пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7 банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар/акредитив (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар).

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції № 7 банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операцією з експорту товарів за кожним фактом здійснення поставки товару, а за операцією з імпорту товарів - окремо за кожним фактом здійснення платежу, якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів.

Відповідно до пункту 19 розділу IV Інструкції № 7 валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію.

Грошові кошти від експорту товарів мають бути зараховані на відкритий у банку поточний рахунок резидента не пізніше граничних строків розрахунків.

Пунктом 5 статті 13 Закону № 2473 встановлено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Виходячи з вищевикладеного, резиденти з урахуванням обмежень, визначених Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» та іншими законами України, мають право відкривати рахунки в іноземних фінансових установах та здійснювати через такі рахунки валютні операції.

Грошові кошти за операціями резидентів з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України.

Операції з імпорту товарів передбачають здійснення резидентом платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за участю банків -юридичних осіб, які на підставі банківської ліцензії мають виключне право надавати банківські послуги, відомості про які внесені до Державного реєстру банків.

Пунктом 4 статті 11 Закону № 2473 встановлено, що органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до п.п.19-1.1.4. п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, із змінами та доповненнями (далі по тексту - Податковий кодекс), на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Статтею 14 Закону №2473 визначено види відповідальності за порушення вимог валютного законодавства (крім порушення строків за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлюється згідно із статтею 13 цього Закону).
Відповідно до пункту 4 вищевказаної статті, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, має право адекватно вчиненому порушенню застосувати до юридичних осіб (крім уповноважених установ) захід впливу у вигляді штрафних санкцій у розмірі до 100 відсотків суми операції, проведеної з порушенням валютного законодавства.

Порядок застосування заходів впливу, передбачених статтею 14 Закону № 2473, у тому числі розмір штрафних санкцій, до юридичних осіб (крім уповноважених установ), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (стаття 15 Закону № 2473).

Способи здійснення податкового контролю визначено статтею 62 Податкового кодексу. Зокрема, п.62.1 ст. 62 Податкового кодексу встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом:

інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2);

перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (п.п.62.1.3).

Компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначено Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Порядок подання повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах до контролюючих органів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.08.2015 № 721, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 вересня 2015 року за № 1058/27503, із змінами.

Відповідно до пункту 1 розділу II вищевказаного Порядку Національний банк України, банки та інші фінансові установи у день відкриття/закриття рахунка платника податків подають відомості про це в електронному вигляді з використанням надійних засобів електронного цифрового підпису з посиленими сертифікатами відкритих ключів засобами електронної пошти мережі Інтернет на адресу Інформаційного порталу Державної фіскальної служби України.

Нормами Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями, та Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VІІІ «Про валюту і валютні операції» не передбачено повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про відкриття юридичною особою - резидентом України власних рахунків за кордоном та повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про виконання зобов’язань юридичною особою - резидентом України за зовнішньоекономічними контрактами з використанням власних рахунків за кордоном.

Послідовність дій банків та інших фінансових установ при наданні повідомлень про відкриття або закриття рахунків платників податків - юридичних осіб до контролюючих органів, в яких обліковуються платники податків, а також форму і зміст повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у банках та інших фінансових установах визначає Міністерство фінансів України.

Отже, з питання необхідності повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, про відкриття юридичною особою - резидентом України власних рахунків за кордоном та порядку подання відомостей про це, доцільно звернутися до Міністерства фінансів України.

Оскільки відповідно до Закону України від 20 травня 1999 № 679-ХІV «Про Національний банк України» Національний банк встановлює правила проведення банківських операцій; визначає систему, порядок і форми платежів; здійснює відповідно до визначених спеціальним законодавством повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, тому з питання форми, змісту документів іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, доцільно звернутись до Національного банку України.

Водночас повідомляємо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.