Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.07.2019 р. № 3451/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку віднесення сум ПДВ до податкового кредиту та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

За інформацією, наданою у зверненні, продавцем електричної енергії, який визначає дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за касовим методом, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) зведена податкова накладна не на всю суму отриманих протягом місяця коштів, а лише на їх частину.

У наступному місяці продавцем складено розрахунок коригування до цієї податкової накладної на решту суми, що не була врахована у податковій накладній.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Під касовим методом для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

У разі якщо операції з постачання покупцям - платникам податку, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Для цілей пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Порядок складання зведених податкових накладних визначено пунктом 19 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015    № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

При цьому Порядком № 1307 не заборонено складання платником податку протягом звітного (податкового) періоду (не пізніше останнього його дня) декількох зведених податкових накладних на одного покупця.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум ПДВ, що відносяться до податкового кредиту. Водночас право на податковий кредит дає податкова накладна / розрахунок коригування, складені з дотриманням норм ПКУ (зокрема, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ), та Порядку № 1307.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 розділу V ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Таким чином, в описаній у зверненні ситуації платник податку був зобов’язаний у звітному періоді, в якому було отримано кошти від покупця, скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на всю суму отриманих коштів.

Саме така складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна може бути підставою для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Розрахунок коригування до зведеної податкової накладної, складеної на частину отриманих коштів, складений на решту суми на іншу дату, ніж дата виникнення податкових зобов’язань, не може бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у ньому, до податкового кредиту.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.