X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.07.2019 р. № 3367/Л/99-99-13-02-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваше звернення про отримання індивідуальної податкової консультації щодо порядку використання права на податкову знижку та повідомляє таке.

Право платника податку на податкову знижку, підстави для її нарахування, перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, обмежен ня права на її нарахування визначені ст. 166 Податкового кодексу України (далі — Кодекс).

Так, згідно п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 Кодексу платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Кодексу, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (п.п. 166.1.2 п. 166.1 ст. 166 Кодексу).

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 Кодексу).

Відповідно до Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346 «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та п 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 (делі - Інструкція), безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

При цьому платник - де особа, з рахунку якої ініціюється переказ коштів або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом із відповідною сумою коштів.

Отже, особа, яка зазначена в розрахунковому документі, є ініціатором переказу коштів.

Відповідно до п. 2.3 глави 2 Інструкції відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа несе особа, яка оформила і ей документ і подала до обслуговуючого банку.

Пунктом 2.9 глави 2 Інструкції передбачено, що банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених п.2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Отже, з метою використання права на податкову знижку за витратами, понесеними у звітному (податковому) році на користь закладу освіти, платник податку може включити до податкової знижки за навчання члена його сім’ї першого ступеня споріднення з урахуванням п. 166.4 ст.166 Кодексу лише су чи коштів, сплата яких фактично підтверджена відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, в яких зазначено, іцо платіж за навчання здійснено безпосередньо особою, яка звертається.

Разом з тим з питань виправлення платіжних документів платника податків банківською установою, враховуючи функції визначені у ст. 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679 «Про Національний банк України», Ви можете звернутись до Національного банку України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.