Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2019 р. № 3437/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

При цьому такі бюджетні кошти надходять на небюджетний рахунок платника податку, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України.

Відповідно до пункту 187.7 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Відповідно до пункту 2і постанови Кабінету Міністрів Уіфаїни від 23 квітня 2014 року № 117 «Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, надавачам товарів і послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім'я в органах Казначейства у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, надавачами товарів і послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг.

Визначення поняття «небюджетні рахунки» надано у наказі Міністерства фінансів України від 22.06.2012 № 758 «Про затвердження Порядку відкриття та закриття рахунків у національній валюті в органах Державної казначейської служби України», згідно з яким небюджетні рахунки - рахунки, які відкриваються органами Державної казначейської служби України у випадках, передбачених законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, розпорядникам бюджетних коштів та одержувачам бюджетних коштів, відокремленим структурним підрозділам розпорядників бюджетних коштів, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам - підприємцям за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

До небюджетних рахунків відносяться депозитні рахунки, рахунки для зарахування коштів єдиного соціального внеску, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, рахунки фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, рахунки для операцій з коштами від приватизації майна, коштами фінансового резерву та інші рахунки клієнтів за операціями, що не належать до операцій з виконання бюджетів.

Визначення банківського рахунку наведено у Законі України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» (далі -Закон № 2121).

Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів.

Водночас згідно з Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215 (далі - Положення), Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. При цьому Державна казначейська служба України є учасником системи електронних платежів Національного банку України.

Відповідно до пункту 4 Положення Державна казначейська служба України відповідно до покладених на неї завдань та в установленому законодавством порядку здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, а також здійснює відкриття і закриття рахунків в національній валюті, проводить операції на рахунках, формує та видає виписки з рахунків.

Крім того, Верховний Суд України дійшов висновку, що дія Закону України від 5 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, поширюється також на Державну казначейську службу України як на учасника системи електронних платежів Національного банку України.

Враховуючи зазначене, для цілей застосування норм розділу V ПКУ та підрозділу 2 розділу XX ПКУ з метою визначення дати виникнення податкових зобов’язань з ПДВ рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, слід розглядати як банківські рахунки.

Таким чином, датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання послуг (виконання робіт) з оплатою за рахунок бюджетних коштів, у разі якщо такі бюджетні кошти надходять на небюджетний рахунок платника податку, відкритий в управлінні Державної казначейської служби України, є дата зарахування бюджетних коштів на такий небюджетний рахунок платника податку.

Також повідомляємо, що з метою визначення однозначної позиції з порушеного питання ДФС звернулася з відповідним запитом до Міністерства фінансів України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики. У разі отримання від Міністерства фінансів України відповідних роз’яснень такі роз’яснення буде розміщено на офіційному веб-порталі ДФС.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.