X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.07.2019 р. № 3427/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит Товариства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питань акцизного податку, та надає відповіді на порушене у зверненні питання.

У зверненні Товариство зазначає, що за відповідними договорами надає послуги третім особам з наливу (відвантаження) нафтопродуктів в автоцистерни замовника та з відвантаження нафтопродуктів у залізничні цистерни.
Товариство запитує:

1. Чи є Товариство у визначенні Закону № 2628 платником акцизного податку у разі надання послуг з наливу нафтопродуктів/палива у автоцистерни та з відвантаження нафтопродуктів у залізничні цистерни без здійснення зберігання та без наявності відповідних ємкостей для зберігання палива/нафтопродуктів, а також без здійснення купівлі-продажу пального нафтопродуктів?

2. Чи необхідно реєструватися Товариству платником акцизного
податку, у випадку надання послуг наливу нафтопродуктів/палива у автоцистерни та з відвантаження нафтопродуктів у залізничні цистерни без здійснення зберігання та без наявності    ємкостей для зберігання палива/нафтопродуктів?

3. Чи є окремими акцизними складами орендовані Товариством приміщення для надання послуг з наливу (відвантаження) нафтопродуктів у автоцистерни та з відвантаження нафтопродуктів у залізничні цистерни та чи необхідно реєструвати зазначені акцизні склади?

4. Чи є окремими акцизними складами орендовані Товариством об’єкти для надання послуг з наливу (відвантаження) нафтопродуктів у автоцистерни та відвантаження/наливу нафтопродуктів у залізничні цистерни в цілому та/або кожен окремо, а саме: - наливні станції Підприємства, у складі: наливної залізничної естакади, що розташована на наливному пункті (бетонна будівля на 50 наливних гусаків, обладнана пристроєм зливу з залізничні цистерни); -залізна дорога в межах наливної станції (колії, стрілочний перевод, що використовуються на подачі вагоно-цистерн); - наливні станції по наливу і відвантаженню автомобільним транспортом світлих нафтопродуктів Підприємства, у складі: автоналива на 2 стояка (автоналивний стояк, насос наливний, крани, лічильник, густиномір); - технологічний трубопровод; -ємності аварійного скидання нафтопродуктів (дренажна ємність 40-50 метрів кубічних, клапан, кран) та чи необхідно реєструвати відповідні склади?

5. Чи необхідно Товариству одержати ліцензії на право зберігання пального та/або право оптової торгівлі пальним за умови здійснення Товариством діяльності з надання послуг наливу (відвантаження) нафтопродуктів в автоцистерни та з відвантаження нафтопродуктів у залізничні цистерни, при цьому Товариство не здійснює зберігання та купівлю-продаж палива/нафтопродуктів?

До питань 1 та 2.

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу з 01.07.2019 платником акцизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка зокрема реалізує пальне.

Згідно з п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під реалізацією пального з 01.07.2019 розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:

Розпорядник акцизного складу - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу в редакції 3 01.07.2019).

Таким чином, всі операції з фізичної передачі пального, крім відпуску, відвантаження пального у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно) та при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу, будуть вважатися реалізацією пального та суб'єкт господарювання, який здійснюватиме такі операції вважатиметься платником акцизного податку в розумінні п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

До питань 3 та 4.

Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) внесено ряд змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад-це:

а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;

б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання -платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з цим, Товариством не надано документів щодо вказаних у зверненні об’єктів, тому неможливо ідентифікувати чи відносяться вони до акцизних складів.

У разі якщо приміщення які використовуються Товариством підпадають під визначення акцизний склад Товариству слід врахувати, що Кодексом передбачено, що один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.

Слід зазначити, що з 01.07.2019 введена в дію Система електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового у відповідності до Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 (далі - Порядок № 408).

Відповідно до п. 5 Порядку № 408 передбачено, що без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі.

Кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

До реєстру платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів:

ідентифікаційні дані:.

- для юридичних осіб - найменування та код згідно з ЄДРПОУ;

- для юридичних осіб, що уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання і внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з п. 63.6 ст. 63 та п. 64.6 ст. 64 Кодексу;

- для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта);

реєстраційні дані - дата реєстрації особи як платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного податку/акцизного складу;

дані про акцизні склади - дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об'єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад.

До питання 5.

Законом № 2628 внесено зміни до Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним. Зазначені зміни набрали чинності з 01.07.2019.

Зокрема ст. 15 Закону № 481 передбачено, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Таким чином, якщо суб'єкт господарювання здійснює діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам, він зобов'язаний отримати ліцензію на право оптової торгівлі пальним.

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (ст. 1 Закону № 481).

Законом № 481 передбачено, що ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Тобто, у разі здійснення Товариством діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території, де розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, йому необхідно буде отримати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків передбачених Законом № 481 коли така ліцензія не отримується.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до ст. 17 Закону № 481 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі зокрема пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Слід зазначити, що до звернення Товариства не надано будь-яких первинних документів фіксуючих факти здійснення господарських операцій.

Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.