Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з ПДВ у разі постачання послуг з охорони здоров'я, із оренди майна (приміщень), отримання коштів від орендаря, як компенсації витрат за спожиті орендарем комунальні послуги, і необхідності реєстрації підприємства як платника ПДВ та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.
Згідно з інформаційними базами даних ДФС, станом на 19.07.2019, підприємство зареєстровано як платник ПДВ.
Організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні регулюються Основами законодавства України про охорону здоров'я від 19 листопада 1992 року № 2801-XII (далі - ОЗУ № 2801).
Згідно зі статтею 35-1 ОЗУ № 2801 первинна медична допомога - це медична допомога, що передбачає надання консультації, проведення діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів, здійснення профілактичних заходів;
направлення відповідно до медичних показань пацієнта, який не потребує екстреної медичної допомоги, для надання йому вторинної (спеціалізованої) або третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги; надання невідкладної медичної допомоги у разі розладу фізичного чи психічного здоров'я пацієнта, який не потребує екстреної, вторинної (спеціалізованої) або третинної ( високоспеціалізованої) медичної допомоги.
Порядок надання первинної медичної допомоги затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.03.2018 № 504, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2018 за № 348/31800 (далі - Порядок № 504).
Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 504 надавач первинної медичної допомоги - заклад охорони здоров'я будь-якої організаційно-правової форми, в тому числі комунальні некомерційні підприємства, або фізичні особи - підприємці, які одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики та забезпечують на її основі медичне обслуговування населення, безпосередньо пов'язане з наданням первинної медичної допомоги.
Надавач первинної медичної допомоги здійснює медичне обслуговування населення, безпосередньо пов'язане з наданням первинної медичної допомоги, відповідно до переліку медичних послуг, визначених у додатку 1 до Порядку № 504 (пункт 1 розділу II Порядку № 504).
Дія Порядку № 504 поширюється на надавачів первинної медичної допомоги незалежно від форми власності та організаційно-правової форми діяльності (пункт 3 розділу І Порядку № 504).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пунктів 5.2 і 5.3 статті 5 розділу І ПКУ у разі якщо понятгя, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Правові основи оподаткування ПДВ (у тому числі перелік операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ і не є об’єктом оподаткування ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок на додану вартість становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Водночас, підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» - «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ).
Перелік закладів охорони здоров’я затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 28.10.2002 № 385,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.
Правила формування бази оподаткування ПДВ визначено статтею 188 розділу V ПКУ.
Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та реітльованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю -бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Правила формування податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ.
Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.8 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 розділу V ПКУ.
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
У разі звільнення від оподаткування ПДВ у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування ПДВ.
При цьому податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, також підлягають реєстрації в ЄРПН.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно з пунктом 187.7 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.
Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180 -183 розділу V Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233 із змінами і доповненнями.
. Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу під обов'язкову реєстрацію як платника ПДВ підпадає особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ).
До загального обсягу оподатковуваних операцій для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню ПДВ за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не враховується.
Згідно з пунктами 183.1 та 183.2 статті 183 розділу V Кодексу для здійснення такої реєстрації особа не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто зазначеного вище обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ (далі -Заява № 1-ПДВ).
При цьому звертаємо увагу, що будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ у випадках та в порядку, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, але не подала до контролюючого органу Заяву № 1-ПДВ, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника ПДВ без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування податку (пункт 183.10 статті 183 розділу V ПКУ).
Щодо питання 1
Враховуючи викладене, якщо у підприємства загальний обсяг операцій з постачання товарів/послуг на митній території України, що підлягають оподаткуванню ПДВ згідно з розділом V ПКУ, протягом останніх 12 календарних місяців не перевищує 1 млн. гривень, то обов’язку щодо реєстрації платником ПДВ у такого підприємства не виникає.
До дати реєстрації підприємства як платника ПДВ, таке підприємство податкові зобов’язання з ПДВ не нараховує, податкові накладні не складає та відповідно податок до бюджету не сплачує.
Обов'язок щодо нарахування і сплати податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН у підприємства виникає з дня реєстрації його як платника ПДВ.
Якщо підприємство у визначені ПКУ терміни не подало Заяву № 1-ПДВ до контролюючого органу, то з наступного за граничним днем, який встановлений для подання Заяви № 1-ПДВ, тобто з 11 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн. гривень, підприємство зобов’язано визначати податкові зобов’язання з ПДВ без права на нарахування сум податкового кредиту.
Слід зазначити, що з дати реєстрації підприємства як платника ПДВ у такого підприємства податкові зобов’язання з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг, здійсненими ним до дати реєстрації його як платника ПДВ, не нараховуються.
Щодо питання 2
Операції з постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, є об’єктом оподаткування ПДВ та відповідно до підпункту 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, за винятком послуг, перерахованих у підпунктах «а» - «о» зазначеного вище підпункту, які підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку.
За такими звільненими від оподаткування ПДВ операціями податкові зобов’язання з ПДВ не визначаються та відповідно на суму коштів, отриманих підприємством від Національної служби здоров’я України як оплати за послуги з охорони здоров'я ПДВ, не нараховується.
При цьому підприємство зобов’язане скласти та зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни податкову накладну на отримувача послуг, в якій зробити запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідний пункт (підпункт), статті, підрозділу, розділу ПКУ, яким передбачено звільнення від оподаткування ПДВ.
З питання правомірності віднесення тих чи інших послуг до категорії послуг з охорони здоров'я пропонуємо звернутися до Міністерства охорони здоров'я України як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, зокрема здійснює нормативно-правове регулювання у сфері охорони здоров'я.
Щодо питання З
Операція платника ПДВ (орендодавець) з постачання послуг із оренди майна (приміщень) є об’єктом оподаткування ПДВ.
У даному випадку платник ПДВ (орендодавець) - постачальник послуг із оренди майна (приміщення) зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені ПКУ терміни податкову накладну на орендаря за операцією з постачання послуг із оренди майна (приміщення).
При цьому відшкодування орендарем витрат за спожиті комунальні послуги орендодавцю за своєю суттю є відшкодуванням (компенсацією) окремих елементів витрат, з яких складається вартість послуг із оренди майна (приміщень).
Тобто, відшкодування (компенсація) орендарем витрат за спожиті комунальні послуги орендодавцю є оплатою частини вартості послуг із оренди майна.
Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |