Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.07.2019 р. № 3417/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання консультаційних пос.і гуг нерезиденту при виконанні договору, який фінансується за рахунок грантів ЄБРР, наданих іншій державі, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Європейський Банк Реконструкції та Розвитку (далі - ЄБРР) є міжнародною фінансовою установою, яка створена та діє на основі Угоди гро заснування Європейського банку реконструкції та розвитку від 29 травня Н 90 року (далі - Угода).

Відповідно до розділу 7.01 статті 7 Договору між Урядом України та Європейським банком реконструкції та розвитку про співробітництво та діяльність Постійного представництва ЄБРР в Україні», який ратифіковг но Законом України від 4 червня 2008 року № 319-VІ «Про ратифікацію (далі -Договір), ЄБРР його активи, майно, доходи і його діяльність та угоди, як передбачено Угодою про ЄБРР, звільняються від оподаткування прямими податками.

Згідно із розділами 8.01. - 8.03. статті 8. Договору усі імпортовані та вироблені в Україні обладнання, матеріали, роботи та послуги, включаючи консультаційні послуги, які використовуються для надання Технічної допомоги або для грантового співфінансування і фінансуються за рахунок Грантових коштів, звільняються від будь-яких податків і зборів або обов'язкових платежів, що стягуються Україною або на території України.

Всі платежі підрядникам за контрактами надання Технічної допомоги звільняються від будь-яких податків або будь-яких інших зборів чи обов'язкових платежів, що стягуються Україною або на території України, такою мірою, якою ці платежі фінансуються за рахунок Грантових коштів.

Згідно з використанням термінів, для цілей цього Договору «Технічна допомога» має включати, без обмежень, всі види консультаційних послуг, які надаються консультантами (українськими або міжнародними), обладнання і матеріали (українські або імпортовані), навчання, семінари, робочі семінари, конференції та аналогічні види діяльності і будь-які інші форми допомоги, які можуть бути узгоджені Урядом України та ЄБРР як технічна допомога для України.

Термін «Грантові кошти» означає кошти, що використовуються з метою надання та/або фінансування міжнародної Технічної допомоги (як її визначено у вказаному Договорі) особам в Україні на основі угод про співробітництво, що укладаються Банком з будь-якими державними або приватними організаціям.

Як зазначено у зверненні, Товариство відповідно до договору, укладеному з КП (Республіка), надає консультаційні послуги нерезиденту. Оплата варто яті таких, послуг здійснюється за рахунок коштів ЄБРР, наданих іншій країні в якій зареєстровано такого нерезидента (Республіка).

Для виконання своїх зобов’язань за укладеним договором, Товариство отримує консультаційні послуги від субпідрядника з Республіки.

Таким чином, оскільки операції, описані у зверненні, здійснюються в рамках виконання міжнародної Технічної допомоги Киргизькій Республіці, то положення Договору не поширюються на такі операції, а тому такі операції не звільняються від оподаткування ПДВ, а оподатковуються у загальному порядку.

Відповідно до пунктів 5.1 і 5.2 статті 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І Кодексу.

При цьому у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктом «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податк) з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Під постачанням послуг, відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інпіа операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відпойідних послуг.

Згідно з пунктом 186.3 статті 186 Кодексу місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг належать, зокрема:

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, наданая інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

Згідно з пунктом 186.4 статті 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 статті 186 Кодексу.

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податсу зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні актини призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 Кодексу).

Правила оподаткування послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, встановлені статтею 208 ПКУ.

Згідно з пунктом 208.2 статті 208 Кодексу отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митий території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 Кодексу.

При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному статтею 201 Кодексу, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в ЄРПН.

 

Сума нарахованого податі у включається до складу податкових зобов’язань такого отримувача послуг - резидента у декларації за відповідний звітний період (пункт 208.3 статті 208 Кодексу).

Враховуючи наведене, операція з постачання Товариством консультаційних послуг нерезиденту не є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце реєстрації їх постачальника (нерезидента), а саме територія, що знаходиться за межами митної території України (пункт 186.3 статті 186 Кодексу). За такою операцією платник податку не складає податкову накладну, в тому числі податкову накладну із поміткою «Без ПДВ».

Водночас операція з придбання консультаційних послуги від субпідрядника з Киргизької Республіки є об'єктом оподаткування ПДВ, оскільки місцем їх постачання вважається місце, в якому отримувач послуг (резидент) зареєстрований як суб'єкт господарювання (у даному випадку та митній території України), та відповідно отримувач послуг (резидент) є відповідальним за нарахування та сплату ПДВ до бюджету за такою операцією.

За такою операцією отримувач послуг від нерезидента зобов’язаний визначити податкові зобов’язання ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРЕН податкову накладну, в якій визначити суму ПДВ за такою операцією.

Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення суми ПДВ, зазначеної у ній, до складу податкового кредиту.

При цьому, оскільки такі послуги, отримані від нерезидента, використовуються для операцій, які не є об’єктом оподаткування ПДВ (надання консультаційних послуг нерезиденту), то такий платник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну відповідно до вказаного пункту Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.