Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ОФIС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКIВ ДФС

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.07.2019 р. № 3467/ІПК/28-10-27-01-11

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби розглянув лист з питання оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми моральної шкоди, яка виплачується за рішенням суду, та проведення коригування податкового розрахунку за формою №1ДФ, та керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом. При цьому інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п.5.3 ст.5 Кодексу).

Порядок відшкодування моральної шкоди фізичній особі, завданої внаслідок порушення її прав, встановлено Цивільним кодексом України (далі -ЦКУ).

Так, згідно зі ст. 23 ЦКУ моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.2 ст.1168 ЦКУ моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Відповідно до ... "Враховуючи глибину та тривалість страждань, зміни, що сталися у житті дружини та дітей загиблого, а також враховуючи принцип розумності та справедливості, суд оцінює моральну шкоду у 350 000 грн. для кожного члена сім’ї, а решту вимог вважає такою, що до задоволення не підлягає.".

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст.162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст.163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Відповідно до п.п. "а" пп. 164.2.14 п. 164.2 ст.164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 Кодексу.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену в ст.167 Кодексу (пп. 168.1.1 п. 168.1 ст.168 Кодексу).

Згідно із п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 Кодексу податок на доходи фізичних осіб сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до п.18.2 ст.18 Кодексу податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов'язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Крім того, доходи, визначені ст.163 Кодексу, є об'єктом оподаткування військовим збором (пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п.п.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу (п.п.1.3 п.161 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Податкового кодексу (пп. 1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Кодексу).

Отже, дохід платника податку у вигляді відшкодування моральної шкоди (не пов’язаної з заподіянням йому шкоди життю та здоров'ю), виплаченої за рішенням суду, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

При цьому юридична особа має виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом щодо нарахування, утримання та сплати податку та збору із суми такого доходу за рахунок платника податку - фізичної особи.

Відповідно до п.п. "а" та "б" п. 176.2 ст. 176 Кодексу особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядок заповнення та подання податковими агентами цього Податкового розрахунку за формою №1ДФ затверджено наказом Мінфіну від 13.01.2015 №4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №111/26556 від 30.01.2015,
із змінами та доповненнями внесеними наказом Мінфіну від 31 жовтня 2018 року № 863 (далі - Порядок).

Проведення коригувань реквізитів податкового розрахунку за формою № 1ДФ проводиться у відповідності з розділом IV Порядку.

Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п.4.3 розділу IV Порядку).

Згідно із п.4.4 розділу IV Порядку заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим.

Звітний новий та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише за рядками й реквізитами, які уточнюються.

Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються контролюючими органами до податкового агента.

Коригування показників розділу І:

для виключення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" -на виключення рядка;

для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - на введення рядка;

для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію відповідно до абзацу другого цього пункту та ввести правильну інформацію відповідно до абзацу третього цього пункту, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на виключення, а в другому - "0" - рядок на введення.

Коригування показників розділу II, зокрема підрозділ "Військовий збір":

для виключення помилкового рядка з попередньо введеної інформації у рядку "Військовий збір - виключення****" потрібно повторити всі графи помилкового рядка, а в рядку "Військовий збір" відобразити правильну інформацію.

Отже, у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку за формою №1ДФ після закінчення строку його подання, податковий агент має дотримуватися вимог пункту 4.4 Розділу IV Порядку.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.