Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.07.2019 р. № 3498/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування внесків дочірніх підприємств на утримання апарату управління материнського підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє таке.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці за операціями з отримання материнською компанією внесків дочірніх підприємств на утримання її апарату управління.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Пунктом 44.2 ст. 44 ПКУ передбачено, що для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996-XIV).

Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з отримання внесків дочірніх підприємств на утримання апарату управління материнського підприємства, то п. 185.1 ст. 185 розділу V ПКУ встановлено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу І ПКУ).

Згідно з інформацією, наданою у запиті, щодо фінансово-господарських відносин між материнською і дочірніми підприємствами, материнська компанія планує отримувати відрахування на утримання апарату управління у розмірі 1 % від загального обсягу доходу дочірнього підприємства.

Враховуючи, що розмір регулярних платежів на утримання материнської компанії вираховується у відсотках від обороту, то розмір цих платежів прямо залежить від економічних результатів дочірніх підприємств.

Крім того, як вказано у зверненні, виплати на утримання материнської компанії сплачуються не тільки на підставі статутних документів, а і рішень правління материнської компанії, що підтверджує факт надання управлінських послуг материнською компанією.

Таким чином, регулярні платежі на утримання материнської компанії є платою за надання компанією управлінських послуг, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 ПКУ.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.