Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2019 р. № 3529/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування податком на прибуток та ПДВ операцій із безоплатної передачі майне у строкове користування та безоплатної передачі дебіторської заборгованості споживачів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до ст. 827 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ). за договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (п. 2 ст. 827 ЦКУ).

До договору позички застосовуються положення глави 58 ЦКУ, якою визначено загальні положення про найм (оренду).
Згідно ст. 831 ЦКУ якщо сторони не встановили строку користування річчю, він визначається відповідно до мети користування нею.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з передачі основних засобів у безоплатне строкове користування. Такі операції при формуванні фінансового результату до оподаткування відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

При цьому, при передачі основних засобів у безоплатне строкове користування платник податку втрачає право нараховувати амортизацію основних засобів відповідно до положень п. 138.3 ст. 138 Кодексу, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування відповідно до п.138.2 ст. 138 Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV).

Слід звернути увагу, що відповідно до п.п. 140.5.9, 140.5.10 п.140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема:

на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) poкy неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об'єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об'єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року;

на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організації м, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення п.п. 140.5.9 п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Водночас зазначаємо, що кожний конкретний випадок стосовно оподаткування операцій з безоплатної передачі дебіторської заборгованості та бази даних абонентів (особистих рахунків), безоплатної передачі у строкове користування майна має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались. Інформації, яка зазначена у вашому листі недостатньо для надання більш конкретної відповіді.

Щодо оподаткування податком на додану вартість зазначаємо наступне.

Згідно інформації, наведеної в запиті, відповідно до рішення Кам’янської міської ради підприємству надано дозвіл на передачу у безоплатне користування (позичку) майна, що належить до комунальної власності територіальної громади, а також дебіторської заборгованості та бази даь их абонентів, іншим комунальним підприємствам.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а так зж надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

При цьому відповідно до п.п. «в» п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу під постачанням послуг також розуміється постачання послуг іншій особі на безоплатній основі.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного, податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

Таким чином, операція з безоплатної передачі майна, що належить до комунальної власності, за договором позички у строкове користування без переходу права власності на них не є об'єктом оподаткування у розумінні п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу, оскільки така операція не відповідає визначенню операцій з постачання товарів/послуг, наданому п.п. 14.1.185 та 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу.

В той же час операція платника податку з надання позички, в тому числі на безоплатній основі, є об'єктом оподаткування ПДВ та оподатковується ПДВ за ставкою 20 відсотків виходячи з бази оподаткування визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 розділу V Кодексу, тобто не нижче звичайних цін.

Згідно з п.п. 14.1.203 п. 14.1 ст. 14 Кодексу продаж результатів робіт (послуг) - це будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Тобто з метою оподаткування для платника податку - користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг.

При цьому слід враховувати положення п. 4 ст. 632 ЦКУ, відповідно до якого якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Таким чином, база оподаткування ПДВ визначається із вартості послуги з оренди аналогічного майна.

Пунктом 187.1 ст. 187 розділу V Кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 187.10 ст. 187 розділу V Кодексу платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Також згідно з п. 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 01 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у п. 187.1 ст. 187 та у п. 198.2 ст. 198 розділу V Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 01 січня 2022 року.

Одночасно п.п. 14.1.266 п.14.1 ст. 14 розділу І Кодексу встановлено, що касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділу V Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Виходячи зі змісту запиту, дебіторська заборгованість споживачів, що виникла у КП, та база даних абонентів буде передана іншим комунальним підприємствам для подальшого надання послуг з теплопостачання.

Разом з цим, не надано інформації щодо передачі права вимоги на стягнення такої дебіторської заборгованості.

Слід зазначити, що ГУ ДФС у Дніпропетровській області надано підприємству податкову консультацію щодо необхідності визначення податкових зобов’язань з ПДВ при відступленні права вимоги на стягнення дебіторської заборгованості у разі застосування касового методу податкового обліку.

Дана податкова консультація зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових консультацій 18.06.2018 за №2685/іпк/04-36-12-01-16 та на теперішній час є чинною.

Отже, для отримання вичерпної податкової консультації з зазначеного питання підприємство має право повторно звернутися до контролюючого органу з наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів, що стосуються таких операцій.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.