Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЧЕРКАСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2019 р. № 3571/ІПК/23-00-40-0311

Головне управління ДФС у Черкаській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №275 5-VI із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянула запит ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах компетенції та відповідно до заявлених товариством питань повідомляє наступне.

Відповідно до зазначеної в листі інформації ТОВ являється виробником сільськогосподарської продукції та є платником єдиного податку 4 групи.

Для ведення господарської діяльності підприємство закуповує певні об'єми палива для використання на власні потреби.

На підприємстві є власні та орендовані ємності (різного об’єму), склади ПММ, які розташовані за різними адресами, а також бензовози.

На деяких ємностях стоять заправні колонки.

Частина ємностей використовується для зберігання рідких добрив, які використовуються у господарскій діяльності підприємства.

Підприємство не має книг КОРО та РРО так, як не займається реалізацією.

Протягом року підприємство отримує менше 10000 м.куб. палива.

Виходячи з вищевикладеного, ТОВ цікавлять наступні питаня:

1.Які ліцензії має отримати підприємство (ліцензія на зберігання палива чи ліцензія на роздрібну торгівлю)?

Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628 - VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 року запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво,зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Статтею 1 Закону N 481 визначено, що:

місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;

місце роздрібної торгівлі пальним - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для роздрібної торгівлі та/або зберігання пального на праві власності або користування;

зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик;

роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки.

Порядок здійснення роздрібної торгівлі пальним та зберігання пального визначено статтею 15 Закону N 481 (зі змінами).

Отже, якщо в процесі провадження своєї господарської діяльності підприємство закуповує паливо в межах встановлених законом для використання на власні потреби та не здійснює його реалізації у розумінні Закону № 481 (зі змінами), суб'єкту господарювання необхідно отримати ліцензію на право зберігання пального.

У разі реалізації пального у розумінні Кодексу та Закону N481, суб'єкту господарювання необхідно отримати ліцензії на право оптової / роздрібної торгівлі пальним.

2.На які об’єми палива необхідно отримувати ліцензію на зберігання за однією адресою?

Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.

Так, з 01.07.2019 застосовуються наступні норми Кодексу. Відповідно до статті 14.1.6 Закону N 2628 акцизний склад - це:

а)спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення),; змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
 

б)приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом:

а)приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
 

б)приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження - розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

в)приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та  зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

г)паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.

Отже, якщо приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих    ємностей    для    навантаження-розвантаження    та    зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів, та пальне використовується виключно для потреб власного споживання без здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам, у такому випадку відсутня необхідність реєстрації акцизного складу, а лише отримується ліцензія на зберігання палива.

3.Якщо паливо зберігається у ємностях малих обсягів (від 10 літрів), чи необхідно отримувати ліцензію на зберігання палива?

Не потрібна ліцензія на право зберігання пального на місця зберігання пального, що використовуються (стаття 15 Закону України №481):

- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

- суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також, без ліцензії можна зберігати пальне в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії (стаття 15 Закону України № 481).

Враховуючи вищевикладене, перелік підприємств, які не отримують ліцензії на право зберігання пального на місця зберігання пального є вичерпним, жодних інших виключень не передбачено згідно з Законом №481.

 4.Якими документами підтвердити використання ємностей для зберігання рідких добрив, а не палива?

Закон України № 481 визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем    виноградним, спиртом-сирцем плодовим,
біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до пункту 14.1.141 1 статті 14 пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу пальне належить до підакцизних товарів зберігання якого врегульовано Закон України № 481.

Крім того, Товариством не було надано жодних пояснень/документів які б дали змогу ідентифікувати вид рідких добрив.

Визначення «рідкі добрива» має досить обширний зміст тлумачення і тому зберігання рідких добрив регулюється відповідними законами України під класифікацію (стандарти) яких потрапляють.

Виходячи з викладеного вище, відповідно до п. 2 ст. 8 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІV"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон № 996) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів, (п. З ст. 8 Закону № 996).

5.- 6. Чи потрібно отримувати ліцензію на бензовози (на кожен окремо, чи одну на всі) і яку?

Якщо на бензовози необхідна ліцензія - які документи потрібно надати для її отримання?

Частиною 37 ст. 15 Закону N 481 передбачено отримання ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі пальним та ліцензії на право зберігання пального.

Виходячи з вищевикладеного, Законом № 481 не передбачено такого поняття як ліцензія на бензовози.

Проте, з 01 липня 2019 року нормами Кодексу (пп. 14.1.224 1 п. 14.1 ст. 14) застосовується визначення терміна "розпорядник акцизного складу пересувного".

Відповідно пп. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, визначено, що акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільний, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне або спирт етиловий на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а)переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
 

б)зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
 

в)ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Відповідно до пп. 14.1.224 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу пересувного - суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального або здійснює діяльність з виробництва спирту етилового та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб: реалізує або зберігає пальне або спирт етиловий; ввозить пальне на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок, або на умовах, визначених ст. 229 Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального або спирту етилового.

Отже, відповідно до пп. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу транспортний засіб Товариства набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання, зокрема, для переміщення в ньому митною територією України пального, що реалізується  Пунктом 43 розділу І Закону N 2628 п. 230.1 ст. 230 Кодексу викладено у новій редакції та доповнено пп. 230.1.5, відповідно до якого транспортні засоби, що набули статусу акцизних складів пересувних, а також транспортні засоби, що використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального для потреб власного споживання чи промислової переробки, повинні обліковуватися в
Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне, створення та ведення якого забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Перелік транспортних засобів, що переміщують пальне, розміщується на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне, здійснюється автоматично на підставі даних акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, або на підставі заявок на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України.

Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.

Форма заявки на переміщення пального транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

7. Які документи необхідно надати для отримання ліцензії на зберігання палива на орендовані ємності?

Чи вистачить договору оренди (суборенди) майна та дозволу на початок робіт підвищеної небезпеки (без надання документів права користування земельною ділянкою)?

Згідно ст.15 Закону № 481 для отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:

документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;

дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального.

Відповідальність за достовірність даних у документах, поданих разом із заявою, несе заявник.

У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об'єкта.

Вимагати представлення інших документів, крім зазначених у цьому Законі, забороняється.

8. Який документ необхідно надати для отримання ліцензії, якщо відсутній акт введення промислового обєкта нерухомості в експлуатацію, що побудований у 1970-х роках, та придбаний підприємством шляхом укладення договору купівлі-продажу у 2018 році?

Відповідно до статті 18 Закону № 481 тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб'єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на право оптової торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об'єкта або акта готовності об'єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об'єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об'єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.

Враховуючи викладене вище та той факт, що право власності на об’єкт виник у підприємства відповідно до договору куплі-продажу у 2018 році, для отримання ліцензії, товариству необхідно подати перелік документів визначений статтею 15 Закону № 481.

Інших виключень щодо переліку необхідних документів не має.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).