Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.08.2019 р. № 3608/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо використання скороченого мінімально допустимого строку амортизації основних засобів, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Стосовно застосування скороченого мінімально допустимого строку амортизації основних засобів, частина вартості яких оплачена до 01.01.2017.

Відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи можуть використовувати починаючи з 1 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 1 січня 2017 року та в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

• основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
• основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;
• основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим
• особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Під час застосування положень цього пункту норми п. 138.3 ст. 138 цього Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

Враховуючи викладене, платник податку не може застосовувати мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, до основних засобів четвертої групи (обладнання для перекатки рейок) відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу, витрати на придбання частини вартості яких понесені платником (здійснено оплату) до 01.01.2017.

Щодо визначення вартості об’єкта основних засобів четвертої групи для застосування прискореної амортизації.

Відповідно до п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04. 2000 № 92 первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

• суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
• реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються в зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству/установі);
• витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів; витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
• інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Отже, для розрахунку амортизації відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Кодексу, визначається вартість основних засобів четвертої групи (обладнання для фрагментування рейок) відповідно до вимог національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, до якої зокрема включаються витрати на монтаж таких основних засобів, понесені після 01.01.2017.

При цьому прискорена амортизація до такого об’єкта основних засобів застосовується, якщо одночасно виконуються наступні умови:

• основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
• основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;
• основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.