Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2019 р. № 3575/10/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІVзі змінами та доповненнями (далі — ПКУ) розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Підпунктом 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 ПКУ передбачено, що поняття "відокремлені підрозділи" для розділу IV ПКУ вживається у значенні, визначеному Господарським кодексом України від 16 січня 2003 року № 436-ІV із змінами і доповненнями (далі - ГКУ).

Згідно статті 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єкти господарювання, які діють на основі права власності, права господарського відання чи оперативного управління, мають статус юридичної особи, що визначається цивільним законодавством та цим Кодексом.

При цьому, зазначені суб’єкти мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.

Статтею 64 ГКУ визначено порядок організації структури підприємств, відповідно до якої підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Функції, права та обов'язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами.

При цьому підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

Водночас, підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством.

Порядок сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб (далі - ПДФО) до бюджету передбачено статтею 168 ПКУ, відповідно до якої ПДФО, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями (далі - БКУ).

Частиною другою ст. 64 БКУ встановлено, що ПДФО (крім податку, визначеного абзацом п’ятим ч. 2 ст. 64 БКУ), який сплачується (перераховується) податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного місцевого бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Разом з тим, ПДФО, нарахований, зокрема, податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (субсуборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених у натурі (на місцевості), сплачується таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису) (абзац п’ятий ч. 2 ст. 64 БКУ).

Підпунктом 168.4.3 п. 168.4 ст. 168 ПКУ передбачено, що суми ПДФО, нараховані відокремленим підрозділом на користь фізичних осіб, за звітний період перераховуються до відповідного бюджету за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу.

У разі якщо відокремлений підрозділ не уповноважений нараховувати (сплачувати) податок на доходи фізичних осіб за такий відокремлений підрозділ, усі обов’язки податкового агента виконує юридична особа.

Податок на доходи, нарахований працівникам не уповноваженого відокремленого підрозділу, перераховується до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого не уповноваженого відокремленого підрозділу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету ПДФО, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого ПДФО на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених ПКУ, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості) (п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, податковий агент - юридична особа, що нараховує (виплачує) дохід фізичній особі за надання нею в оренду рухомого, нерухомого майна, відмінного від земельної ділянки, сплачує (перераховує) ПДФО до відповідного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації) на рахунки Державної казначейської служби (основне місце обліку).

При цьому, ПДФО з доходів фізичних осіб за здавання в оренду земельних ділянок, земельних часток (паїв) сплачується юридичною особою до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок часток (паїв) (неосновне місце обліку).

Разом з тим, податковий агент - юридична особа, що нараховує (виплачує) дохід у вигляді заробітної плати працівникам не уповноваженого відокремленого підрозділу (господарської одиниці), перераховує ПДФО до місцевого бюджету за місцезнаходженням такого не уповноваженого відокремленого підрозділу (неосновне місце обліку).

Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Порядок взяття на облік за неосновним місцем обліку платників податків регламентується нормами розділу VII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1588).

Так, пунктом 7.1 розд. VII Порядку № 1588 визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.

Для взяття на облік за неосновним місцем обліку платник податків зобов'язаний протягом 10 робочих днів після створення відокремленого підрозділу, реєстрації рухомого чи нерухомого майна чи відкриття об'єкта чи підрозділу, через які провадиться діяльність або які підлягають оподаткуванню чи пов'язані з оподаткуванням, подати до відповідного контролюючого органу заяву про взяття на облік за неосновним місцем обліку (додаток 9) (п. 7. 2 розд. VII Порядку № 1588).

Таким чином, якщо платник податку має власні та/або орендовані приміщення (будівлі) в різних регіонах (адміністративних районах), в яких працюють та отримують заробітну плату наймані працівники, він зобов’язаний стати на облік як платник окремих видів податків, зокрема, ПДФО за неосновним місцем обліку та подати до контролюючого органу форму № 17-ОПП за місцезнаходженням таких господарських одиниць та за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних паїв (за наявності об’єктів оренди земельних ділянок).

Водночас, відповідно до п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ особи, які відповідно до ПКУ мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою № 1ДФ (далі - Податковий розрахунок за ф. 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок).

Відповідно до п.п. 1.3 п. 1 розд. 1 дія цього Порядку поширюється на податкових агентів, а саме: юридичних осіб (їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи), самозайнятих осіб, представництва нерезидентів юридичних осіб, інвесторів (операторів) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) нараховують (виплачують, надають) доходи фізичній особі та/або зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПКУ, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, а також військовий збір, передбачений п. 16 прим. 1 п.п. 10 розділу XX ПКУ.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремої порції за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає    копію    такого розрахунку до контролюючого органу  за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку.

У порції, яка подається за відокремлений підрозділ, зазначаються відомості щодо фізичних осіб (працюючих) цього підрозділу (п.п. 2.6 п. 2 розд. 2 Порядку).

Враховуючи вищевикладене, Податковий розрахунок за ф. 1ДФ щодо нарахованих доходів на користь фізичних осіб-працівників, в тому числі фізичних осіб - орендодавців, подається у вигляді окремих порцій до контролюючого органу за місцезнаходженням (реєстрації) юридичної особи (основним місцем обліку), а копії окремих порцій такого розрахунку надсилаються до контролюючих органів за місцезнаходженням не уповноважених господарських одиниць, які не мають статусу уповноважених відокремлених підрозділів (неосновним місцем обліку).

Водночас повідомляємо, що згідно п. 52.2 ст.52 ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.