Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДОНЕЦЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2019 р. № 3577/ІПК/10/05-99-13-07-14

Головне управління ДФС у Донецькій області (далі - ГУ ДФС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянуло запит на отримання індивідуальної податкової консультації, яке надійшло через електронний кабінет платника податків, щодо умов для застосування податкової соціальної пільги та повідомляє.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), ст. 169 якого визначено порядок надання податкової соціальної пільги (далі - ПСП), її розмір, перелік категорій платників податку, які мають право на таку пільгу.

Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму ПСП у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року. Оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць) відповідно до Закону України від 23.11.2018 № 2629 «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на 1 січня становить 1921 грн, то 100 відсотковий розмір ПСП на 2019 рік складає 960,50 грн.

Платник податку, який є, зокрема одинокою матір’ю (батьком), має право на ПСП у розмірі 150 відс. суми пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років (п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу) (у 2019 році - 1440,75 грн.).

Для застосування пільги з підстав, передбачених у п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу одинокою матір’ю (батьком) вважаються особи, які на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної п.п. «а» п.п. 169.1.3 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, маючи дитину (дітей) віком до 18 років, не перебувають у шлюбі, зареєстрованому згідно із законом (абзац сьомий п.п. 5.1 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1227 «Про затвердження Порядку подання документів для застосування податкової соціальної пільги»).

Згідно з п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу ПСП застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2019 році -2690 грн. на місяць (1921 грн. х 1,4)).

При цьому, граничний розмір доходу, який дає право на отримання ПСП одинокій матері у випадку та у розмірі, передбачених п.п. «а» п.п. 169.1.3 п.169.1 ст. 169 Кодексу, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу, та відповідної кількості дітей (у 2019 році - 2690 грн. х кількість дітей).

Відповідно до підпунктів 169.3.1 та 169.3.2 п. 169.3 ст. 169 Кодексу у разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав застосовується одна податкова соціальна пільга з підстави, що передбачає її найбільший розмір, за умови дотримання процедур, визначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Платник податку, який має право на застосування податкової соціальної пільги більшої, ніж передбачена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Кодексу, зазначає про таке право у заяві про застосування пільги, до якої додає відповідні підтвердні документи.

Враховуючи вищевикладене, самотня мати має право на застосування податкової соціальної пільги у розмірі 150 відс. суми пільги, яка визначена п.п.169.1.1    п. 169.1 ст. 169 Кодексу (у 2019 році - 1440,75 грн.), у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, за умови дотримання процедур, зазначених п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу та наданням відповідних підтверджуючих документів.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.