Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.07.2019 р. № 3586/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо правомірності формування податкового кредиту на підставі податкової накладної, в якій обов’язкові реквізити стосовно повної або скороченої назви продавця або покупця, відповідають назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, але розмір літер (великі/малі) такої назви не співпадає, та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Згідно зі статтею 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» в ЄДР містяться дані, зокрема найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності).

Згідно з пунктами 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

При цьому податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу розділу V (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді.

Реквізити, зазначені у пункті 201.1 статті 201 розділу V Кодексу, визначено як обов'язкові реквізити податкової накладної.

Відповідно до підпунктів «в» та «д» пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу до таких обов'язкових реквізитів, які зазначаються в окремих рядках податкової накладної, належать:

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг.

Правила складання податкової накладної (у тому числі заповнення її обов'язкових реквізитів) регулюються статтею 201 розділу V Кодексу та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (зі змінами та доповненнями).

Таким чином, реквізит «повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи», який віднесено до складу обов'язкових, має відповідати формулюванню у статутних документах та не повинен містити інших даних.

При цьому Кодексом не регламентовано розмір літер (великі/малі), який використовується при складанні податкової накладної.
Враховуючи зазначене, якщо обов'язковий реквізит податкової накладної, який стосується повної або скороченої назви продавця/покупця, відповідає назві, зазначеній в статутних документах таких осіб, а використання певного розміру літер (великі/малі) не обумовлено статутними документами платника податку, то використання розміру літер не визначається як помилка при складанні податкової накладної.

Крім цього, згідно з нормами законодавства платники податку зобов'язані:

самостійно декларувати свої податкові зобов'язання (стаття 36 розділу II Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 розділу II Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.