Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.07.2019 р. № 3530/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо оподаткування виплат нерезиденту у вигляді дивідендів, які спрямовуються на збільшення статутного капіталу підприємства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу Уіфаїни (далі - Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно є інвестиціями.

Одним з видів інвестицій є реінвестиції - господарські операції, що передбачають здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій (п.п. «в» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платіж, що здійсннюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку є дивідендом (абзац перший п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, враховуючи визначення зазначених термінів, господарська операція, яка передбачає збільшення статутного капіталу за рахунок отриманого від інвестиційних операцій прибутку, який мав бути розподілений між власниками корпоративних прав, є реінвестицією дивідендів.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів встановлено п. 57.11 ст. 57 Кодексу.

У разі прийняття рішення Щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними ст. 137 Кодексу (п.п. 57.1-1.1 п. 57.1-1ст. 57 Кодексу).

Крім випадків, передбачених п.п. 57.1-.3 п. 57.1-1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток (п.п. 57.1-1.2 п. 57.11 ст. 57 Кодексу).

Відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи з джерелом походження з України, отримані нерезидентом від провадження господарської діяльності, зокрема у вигляді дивідендів, що сплачуються резидентом, оподатковуються за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Отже, у разі здійснення реінвестиції дивідендів шляхом їх внесення до статутного капіталу емітент нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток у порядку, визначеному п. 57.11 ст. 57 Кодексу.

Поряд з цим, доходи нерезидента. - юридичної особи із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів оподатковуються згідно з положеннями п. 141.4 ст. 141 Кодексу під час здійснення такої реінвестиції.

При цьому сума доходу нерезидента у вигляді дивідендів зменшується на суму податку на доходи такого нерезидента.
Згідно з 3.2 ст. З Кодексу передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Чеської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою України 17.03.1999, набула чинності 20.04.1999, застосовуються до „осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав” (ст. 1 Конвенції).

Одним з податків, на який поширюється Конвенція, зокрема, в Україні є податок на прибуток підприємств (п. З ст. 2 Конвенції).
Згідно з п. 1 ст. З Конвенції термін „особа” включає фізичну особу, компанію або будь-яке інше об’єднання осіб;

термін „компанія” означає будь-яке корпоративне об’єднання або будь-яку організацію, що розглядається з метою оподаткування як корпоративне об’єднання.

Згідно з п. 1 ст. 10 Конвенції дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак такі дивіденди можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичний одержувач є резидентом другої Договірної Держави, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

a)5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди фактично має компанія (на відміну від партнерства) і ця компанія є власником принаймні 25 відсотків капіталу компанії, яка сплачує дивіденди;
b)15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках (п. 2 ст. 10 Конвенції).
При цьому, у п. 4 ст. 10 Конвенції зазначено, що положення пунктів 1 і 2 цієї статті не застосовуються, якщо особа, яка є резидентом Договірної Держави і фактично має право на дивіденди здійснює комерційну діяльність у другій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво, або надає в цій другій Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази, і холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази.

В такому випадку залежно від обставин застосовуються положення ст. 7 або ст. 14 цієї Конвенції.

Статтею 103 Кодексу встановлено порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України.

Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір Ураїни.

Відповідно до п. 103.3 ст. 103 Кодексу бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п. 103.5 ст. 103 Кодексу).

Враховуючи зазначене вище, дивіденди, що сплачуються резидентом України на користь резидента Чеської Республіки підлягають оподаткуванню в Україні у розмірі 5 відсотків від загальної суми дивідендів за умови, що фактичний власник дивідендів, яким є компанія (на відміну від партнерства) -резидент Чеської Республіки, володіє щонайменше 25 відсотками капіталу компанії - резидента України та не проводить підприємницьку діяльність в Україні через розташоване в ній постійне представництво.

У разі неподання нерезидентом довідки відповідно до пункту 103.4 цієї статті доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 Кодексу).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.