X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.08.2019 р. № 3631/6/99-99-31-02-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо визнання контрольованими операціями операцій між представництвом на території України та його материнською компанією - нерезидентом та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як вбачається із запиту, Представництво розглядає себе як некомерційне представництво материнської компанії - резидента Індії, основним видом діяльності якого є дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської думки.

При цьому аналіз наданих до запиту матеріалів свідчить про отримання представництвом у 2018 році фінансування від материнської компанії на суму понад 10 млн грн та виокремлення серед основних видів діяльності представництва, зокрема, здійснення від імені та в інтересах материнської компанії благодійної діяльності в Україні.

Зазначаємо, що одним із способів податкового контролю є ведення обліку платників податків, який здійснюється відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 «Про затвердження порядку обліку платників податків та зборів» (далі - Порядок).

Дія Порядку поширюється, зокрема, на постійні представництва нерезидентів, порядок взяття на облік та реєстрації яких передбачено у розділі V Порядку.

Взяття на облік постійного представництва нерезидента здійснюється відповідно до розділу III та пунктів 4.10, 4.11 розділу IV цього Порядку. З моменту взяття на облік постійне представництво нерезидента вважається зареєстрованим платником податку на прибуток (п. 5.6 розділу V Порядку).

На цей час Представництво перебуває на податковому обліку як постійне представництво нерезидента та подало розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7 за 2018 рік.

Засади визначення операцій контрольованими передбачено у п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу. Зокрема, згідно з п.п. «ґ» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу контрольованими операціями є господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні та можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків. З урахуванням абзацу четвертого п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, визнаються контрольованими, якщо обсяг таких господарських операцій, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Водночас п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей підтверджених або непідтвердженмх, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків, у т. ч. операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Крім того, п.п. 39.2.1.9 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу передбачено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей п.п. 39.2.17 п.п. 39.2.1 п. 39. 2 ст. 39 Кодексу обраховується за цінами, які відповідають принципу «витягнутої руки».

Отже, господарські операції (включаючи суми грошових коштів перерахованих від нерезидента на рахунки його представництва в Україні), піо здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні, обсяг яких, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2018 рік перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) визнаються контрольованими. Зазначені операції мають бути відображені у звіті про контрольовані операції за відповідний звітний рік.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.