X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЧЕРКАСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.08.2018 р. № 3601/ІПК/23-00-40-0311

Головне управління ДФС у Черкаській області, керуючись ст. 52, Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянула звернення про наданні індивідуальної податкової консультації щодо механізму отримання ліцензій на право зберігання пального, в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до Закону України від 23 листопада 2018 року № 2628 - VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни, зокрема, до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), відповідно до яких з 01.07.2019 запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.

Відповідно до звернення, товариство являється платником єдиного податку четвертої групи, та зберігає пальне у власних резервуарах \ використовує пальне тільки для заправки власної техніки, реалізацію іншим особам пального не здійснює.

Об’єм, який використовує товариство за рік складає близько 50 м3.

Згідно статті 1 Закону № 481 Зберігання пального - це діяльність і:

зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місце зберігання пальногс визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/абс обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального не праві власності або користування.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону№ 481 зберігання пальногс здійснюється суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Згідно зі ст. 15 Закону №481 суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пальногс відповідно.

Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання' пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб'єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, не які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання суб'єктами господарювання ліцензій не право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального у розумінні Закону № 481 (зі змінами), суб'єкту господарювання необхідне отримати відповідну ліцензію.

Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років.

Подати заяву та документи для отримання ліцензії на право зберіганій пального можна до Головного управління ДФС у Черкаській області зе адресою: м.Черкаси, вул. Хрещатик, 235, каб. 345 або через центри обслуговування платників, утворених на правах відокремлених підрозділів ГУ ДФС у Черкаській області.

Отже, у Вашому випадку для зберігання пального, яке споживається для власних виробничих потреб, потрібна ліцензія на право зберігання пального.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).