Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.08.2019 р. № 3620/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула загит
(далі - Підприємство)
про надання індивідуальної податкової консультації щодо обов’язку отримання ліцензії на право зберігання пального та оптової торгівлі пальним і в межах компетенції повідомляє.

У зверненні Підприємство повідомило, що у процесі своєї господарської діяльності займається реалізацією товарів (присадками до палива, очисниками паливної системи та очисниками гальмівної системи в закритих пластиков их ємностях об'ємом 75мл-300мл (коди УКТЗЕД 3811 900 00 00, 2710 129 00 09)) згідно зі ст. 215 Податкового кодексу України відносяться до підакцизних товарів.

Підприємсто цікавлять питання: чи потрібно отримувати ліцензії на право оптової торгівлі пальним, якщо реалізується виключно пальне у споживчій тарі до 5 л., та не є виробником такого пального;

та чи потрібно отримувати ліцензії на право зберігання пальним, якщо реалізується виключно пальне у споживчій тарі до 5 л., та не є виробником такого пального.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі пальним визначено Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним визначена як діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб’єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.

Місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого ід інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічнтх характеристик.

Відповідно до ст. 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувні їх майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Крім цього, відповідно до ст. 15 Закону №481 суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Таким чином, для здійснення діяльності зі зберігання пального або оптової торгівлі пальним у розумінні Закону № 481 суб’єкту господарювання необхідво отримати відповідну ліцензію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки».

Цей Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, анулювання Держпраці та її територіальними органам а дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатації з (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Враховуючи викладене з питанням щодо отримання дозволів на виконанні робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машиг, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки пропонуємо звернутися до Держпраці або її територіальних органів.

Відповідне до п.п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.