Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.08.2019 р. № 3727/ІПК/20-40-13-02-11

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-ІV із змінами та доповненнями (далі - ПКУ) розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо
практичного застосування норм чинного законодавства відносно компенсації витрат зі сплати земельного податку, з урахуванням фактично викладених обставин, та в межах компетенції повідомляє наступне.    

Згідно зі ст. 269 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.    

Статтею 796 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) встановлено, що одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування знею і плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 ЦКУ).    

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 10.04.2002 № 2269-ХІІ із змінами та доповненнями, укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.

За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Примірний договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю затверджений наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 № 1774 "Про затвердження договорів оренди", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.12.2000 за № 931/5 52 із змінами та доповненнями (далі - Примірний договір).

Пунктом 1.1 Примірного договору встановлено, що балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором.

Таким чином, компенсація земельного податку сплачується орендарем у складі орендної плати або як відшкодування таких витрат орендодавця.

Основним законодавчим актом, що регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі - ЗКУ) зі змінами та доповненнями, справляння плати за землю здійснюється відповідно до ПКУ.

Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до ПКУ.

Підпунктом 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст. 269, 270 ПКУ)

Перелік пільг щодо сплати земельного податку для юридичних осіб визначено ст. 282 ПКУ. Зокрема, звільняються від сплати земельного податку заклади освіти, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів (пп. 282.1.4 п. 282.1 ст.282 ПКУ).

Якщо платники податку, які користуються пільгами з земельного податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі або їх частини іншим суб’єктам правовідносин , які не є бюджетними установами, податок за такі земельні ділянки та за земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст.284 ПКУ).

Що стосується використання земельних ділянок без належного оформлення прав, то це є порушенням норм земельного законодавства (ст. 125 ЗКУ). При цьому, повноваження здійснення контролю за дотриманням земельного законодавства делеговано виконавчим органам сільських, селищних, міських рад (п. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР).

Звертаємо увагу, що орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 877 ЦКУ, ст. ст. 120, 125, 126 та 206 ЗКУ, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справах № 5023/3993/12 (5023/90574/11) та від 30.11.2016 (у справі № 922/1008/15), може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 ЦКУ) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Згідно з положеннями абзацу 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ, платники єдиного податку першої - третьої груп звільняються від сплати податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються такими платниками єдиного податку для провадження господарської діяльності.

Тобто, фізична особа - підприємець платник єдиного податку, який використовує будівлі (споруди), їх частини, для провадження господарської діяльності та який оформив відповідно до вимог законодавства свої права на земельну ділянку під такими об’єктами не повинен сплачувати земельний податок.

Норми абзацу 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ не регулюють орендні відносини між суб’єктами господарювання та не звільняють таку фізичну особу - підприємця від компенсації земельного податку, яка сплачується орендарем у складі орендної плати відшкодування таких витрат орендодавця.

Водночас повідомляємо, що ПКУ не регулюються взаємовідносини між суб’єктами господарювання щодо компенсації витрат, необхідних для виконання обов’язку зі сплати земельного податку, які мають бути врегульовані цивільно-правовою угодою між такими суб’єктами.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.