Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ЧЕРНIГIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.08.2019 р. № 3654/6/ІПК/25-01-13-02-09

Головне управління ДФС у Чернігівській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), розглянуло запит щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

Оподаткування доходу від надання нерухомості в оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) визначено п. 170.1 ст. 170 Кодексу.

Нерухомість, що належить фізичній особі - нерезиденту, надається в оренду виключно через фізичну особу - підприємця або юридичну особу -резидента (уповноважених осіб), що виконують представницькі функції такого нерезидента на підставі письмового договору та виступають його податковим агентом стосовно таких доходів.

Нерезидент, який порушує норми цього пункту, вважається таким, що ухиляється від сплати податку (п.п. 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Кодексу).

Тобто, фізичним особам - нерезидентам забороняється самостійно передавати нерухомість, що їм належить, в оренду.

Така передача можлива лише через фізичну особу - підприємця або юридичну особу - резидента України, які виконують представницькі функції.

Представницькі функції слід розуміти як представництво, яке відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-ІV із змінами та доповненнями (далі - ЦКУ) є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

При цьому, згідно з ст. 238 ЦКУ встановлено, що представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Комерційним представником є особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності (ст. 243 ЦКУ).

Враховуючи вищевикладене, фізична особа - нерезидент не може здавати в оренду власне нерухоме майно безпосередньо юридичній особі, що виконує функції податкового агента відносно доходів такої фізичної особи.

Здійснити це можливо, уклавши письмово договір про представництво з фізичною особою-підприємцем або юридичною особою-резидентом.

Згідно з п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Доходи, зазначені у п.п. 170.1.1- 170.1.3 п. 170.1 ст. 170 Кодексу, оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою
про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому ст. 18 Кодексу та розділом IV Кодексу (п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі - податковий розрахунок за формою № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 р. №4, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.01.2015 р. за № 111/26556 (далі- Порядок).

Податковий розрахунок за формою № 1ДФ - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків -фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (п. 1.2 Порядку).

Отже, сума орендної плати, що перераховується юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) орендарем іншій фізичній особі - підприємцю (уповноваженій особі), яка виконує представницькі функції стосовно надання майна в оренду фізичною особою — нерезидентом за договором оренди нерухомого майна, відображається в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «157».

Сума орендної плати, що перераховується юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) орендарем іншій юридичній особі, яка виконує представницькі функції стосовно надання майна в оренду фізичною особою - нерезидентом за договором оренди нерухомого майна, в податковому розрахунку за формою № 1ДФ не відображається.

Юридична особа, яка виконує представницькі функції фізичної особи-нерезидента на підставі письмового договору, суму наданої (нарахованої, виплаченої) орендної плати такому нерезиденту, відображає в податковому розрахунку за формою № 1ДФ за ознакою доходу «106».

Стаття 168 Кодексу регулює порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету.

Так, відповідно до п.п. 168.4.4 п. 168.4 ст. 168 Кодексу юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням не уповноважених сплачувати податок відокремлених підрозділів, відокремлений підрозділ, який уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) до бюджету податок, за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів, сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні рахунки, відкриті в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів за місцезнаходженням відокремлених підрозділів, а у випадках, передбачених Кодексом, - за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Згідно з п.п. 168.4.9 п. 168.4 ст. 168 Кодексу суми податку, нараховані податковим агентом з доходів за здавання фізичними особами в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості), сплачуються таким податковим агентом до відповідного бюджету за місцезнаходженням таких об’єктів оренди (суборенди, емфітевзису).

Отже, податковий агент, який здійснює нарахування (виплату) доходів у вигляді орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення, сплачує (перераховує) податок на доходи фізичних осіб до відповідного бюджету за місцезнаходженням земельних ділянок, земельних часток (паїв), виділених або не виділених в натурі (на місцевості).

Щодо військового збору, то зазначений збір сплачується (перераховується) згідно з п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу і належить до доходів загального фонду Державного бюджету України (п. 29.2 ст. 29 Бюджетного кодексу України від 08.07.2010 року № 2456-VІ, далі- БКУ).

Одночасно, відповідно до п.п. 1.4 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу нарахування, утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Згідно з п.п. 168.4.1 п. 168.4 ст. 168 Кодексу податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з БКУ.

Так, ст. 64 БКУ визначено, що податок на доходи фізичних осіб податковим агентом - юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) чи представництвом нерезидента - юридичної особи, зараховується до відповідного бюджету за їх місцезнаходженням (розташуванням) в обсягах податку, нарахованого на доходи, що виплачуються фізичній особі.

Таким чином, юридична особа сплачує (перераховує) військовий збір, що нараховується (утримується) з доходів за здавання фізичною особою в оренду (суборенду, емфітевзис) земельних ділянок, до Державного бюджету за своїм місцезнаходженням (реєстрації).

Згідно з п. 70.12 ст. 70 Кодексу реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОК1Ш) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) використовуються органами державної влади та
органами місцевого самоврядування, юридичними особами незалежно від організаційно-правових форм, включаючи установи Національного банку України, банки та інші фінансові установи, біржі, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, фізичними особами - підприємцями, а також фізичними особами в усіх документах, які містять інформацію про об'єкти оподаткування фізичних осіб або про сплату податків, зокрема у разі, виплати доходів, з яких заримуються податки згідно із законодавством України.

Фізичні особи зобов'язані подавати інформацію про РНОКПП юридичним та фізичним особам, що виплачують їм доходи.

Документи, пов'язані з проведенням операцій, передбачених п. 70.12 ст. 70 Кодексу, які не мають РНОКПП або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), вважаються оформленими з порушенням вимог законодавства України (п. 70.13 ст. 70 Кодексу).

Відповідно до п. 70.5 ст. 70 Кодексу та п. 1 розділу VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 року № 822 (далі - Положення № 822), фізична особа незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), яка не включена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр), зобов’язана особисто або через представника подати до відповідного контролюючого органу облікову картку фізичної особи - платника податків за формою № 1ДР, яка є водночас заявою для реєстрації у Державному реєстрі, та пред’явити документ, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство).

Іноземці та особи без громадянства подають документи до територіальних органів ДФС в областях, місті Києві або до ДФС, а іноземці та особи без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання або посвідку на тимчасове проживання в Україні, можуть реєструватись як платники податків у державних податкових інспекціях у районах, містах, районах у містах, об'єднаних державних податкових інспекціях, що відповідають місцю проживання в Україні, зазначеному в посвідці (п. 8 розділу III Положення № 822).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.