Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.08.2019 р. № 3706/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо дії зіцш яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою ук і і адено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, та, керу ючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 Кодексу.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-якої виплати з доходу джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента що ведуться в національній валюті), утримується податок з таких доходів зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п.п. 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати,що набрали чинності (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).    

Відповідно до ст. З Кодексу, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Данії про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно, ратифікованої 12.07.1996 (Закон України № 341/96-ВР), яка є чинною в українсько - данських податкових відносинах з  21.08.1996 (далі - Конвенція), застосовуються до «осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав» (ст. 1 Конвенції).

Згідно з ст. З Конвенції термін «особа» включає «фізичну особу, компанію і будь-яке інше об’єднання осіб».    '

Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюються положення Конвенції, визначені ст. 4 (Резидент), п. 1 якої визначено, зокрема, що цілей цієї Конвенції термін «резидент Договірної Держави» означає будь-яку особу, яка за законодавством цієї Держави підлягає оподаткуванню в ній на  підставі місця проживання, постійного місцеперебування, місця управління, місця реєстрації або іншого аналогічного критерію.

Однак цей термін не включає особу, яка підлягає оподаткуванню у цій Державі лише стосовно доходів із джерел у цій Державі, або стосовно майна, що розташоване в ній.»

Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження від оподаткуваннядоходів неризидентів із джерелом їх походження з україни визначено ст. 103 Кодексу.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахування особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально  засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни,з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п.-103.4 ст.103 Кодексу).

Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідальної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України (п.-103.5 ст. 103 Кодексу).

Враховуючи викладене, підставою для використання нерезидентом оподаткування, передбачених Конвенцією, має бути довідка, компетентним органом, яким у Данії є «Міністр оподаткування або повноважний представник» (п. 1 ст. З Конвенції).
Водночас, як випливає із документів, що додаються до звернення яке розглядається, у довідці про підтвердження статусу податкового резрезидента компетентний орган Данії не підтверджує, що данська компанія є резидентом Данії, на якого розповсюджується дія ст. 4 Конвенції. Крім і того, в інформаційній довідці про підтвердження статусу податкового резидента компетентний орган Данії повідомляє про відсутність у данської компанії податкових зобов’язань на території Данії, оскільки така компанія не є самостійним платником податків.    

З огляду на зазначене, данська компанія, яка є засновником товариства резидента України, не є резидентом Данії у розумінні ст. 4 Конвенції відповідно, довідка про резиденцію, видана компетентним органом Данії не є підставою для застосування положень Конвенції у порядку, визначеному ст 103 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і використовуватися виключно платником податків, якому надано консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).