X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.08.2019 р. № 3746/6/99-99-12-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула запит Господарства стосовно надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства з питань акцизного податку, та надає відповіді на порушене у зверненні питання.

У зверненні Господарство зазначає, що в нього на балансі великогабаритна техніка для заправки якої використовується значна кількість пального.

Господарство запитує:

1.Що робити з залишками пального, придбаного до 01.07.2019,якщо у підприємства відсутні фізичні можливості оформити ліцензію на його зберігання?
 

2.Чи будуть проводитися після 01.07.2019 перевірки фактичної наявності пального, придбаного у період до зазначеної дати? Чи такі перевірки проводитимуться тільки після здійснення операції з придбання пального?
 

3.Чи будуть після 01.07.2019 операції з купівлі пального суб’єктом господарювання без відповідної ліцензії визнаватися безтоварними?
 

4.Які є винятки зберігання пального без ліцензії?
 

5.Чи має право підприємство після 01.07.2019 зберігати залишки пального в баках сільськогосподарської техніки, яка є у його власності, без отримання відповідної ліцензії?
 

6.Чи можливо отримати ліцензію на зберігання пального нестаціонарному пересувному пункті чи транспортному засобі?
 

7.Чи буде законним не звертатись до ДФС за отриманням ліцензії,а зберігати пальне у пересувному транспортному засобі (бензовозі),що використовується підприємством для переміщення на митній території України для потреб власного споживання на період проведення польових робіт та чи не буде це суперечити чинному законодавству?

До зазначених питань.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (діліі -Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі паленім Зазначені зміни набирають чинності з 01 липня 2019 року.

Відповідно до статті 1 Закону № 481 місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.    

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного)або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону № 481 зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.

Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.

Таким чином, суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на місце (територію), що використовується для зберігання пального.

Звертаємо увагу Господарства, що відповідно до Закону № 481 споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального можуть використовуватися суб’єктом господарювання як на праві власності, так і користування.

Також, Законом № 481 не встановлено вимог щодо місткості та розміщення обладнання та/або ємностей, що використовуються для такого зберігання.

Згідно з статтею 15 Закону № 481 ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:

підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;

підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;

суб’єктами господарювання для зберігання пального, яке споживається дня власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто-та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.

Також суб’єкт господарювання має право зберігати пальне без отриманая ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Інших виключень щодо отримання суб’єктами господарювання ліцензій на право зберігання пального норми Закону № 481 не містять.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Згідно з п.п. г) п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої не є акцизним складом.

Паливний бак (бензобак) - ємність для зберігання запасу рідкого пііліива (бензин, гас, дизельне паливо) безпосередньо в транспортному засобі або технічного пристрою, який отримує енергію від рідкопаливного двигуна внутрішнього згорання.

Також на корпусі паливного бака в разі необхідності розташовується отвір для введення датчиків контролю рівня палива, або тиску.

Паливні баки також можуть мати зливний отвір, обладнуються запврною пробкою або краником.    

З огляду на викладене :    

паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в  транспортному засобі, з якого пальне потрапляє у двигун автомобіля та використовується виключно для роботи двигуна транспортного засобу -не є акцизним складом (акцизним складом пересувним);

транспортний засіб, у якого пальне знаходиться тільки у паливному баку та використовується виключно для роботи двигуна транспортного засобу-не є акцизним складом (у розумінні п.п.14.1.6 п.14.1. ст. 14 Кодексу) акцизним складом пересувним (у розумінні п.п.14.1.6-1 п.14.1. ст. 14 Кодексу),та не підлягає ліцензуванню.

Разом з цим згідно з восьмим абзацом ст. 17 Закону № 481 у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 500000 гривень.

Окремо зазначаємо, що Законом України від 06 червня 2019 року №2744-VIII «Про внесення зміни до статті 18 Закону № 481 відтерміновано застосування до суб’єктів господарювання фінансової санкції у вигляді штрафу у  розмірі 500 тисяч гривень у разі зберігання пального до 31 грудня 2019 року без наявності відповідної ліцензії.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.