Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 05.09.2017 р. № 1825/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі - ДКПП) та порядку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, у яких невірно зазначені коди послуг, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс), повідомляє.

Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459, Мінекономрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності. Зокрема, Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері стандартизації і затверджує національні класифікатори, зміни до них та процедури їх розроблення.

Мінекономрозвитку листом від 11.05.2017 № 3411-08/15258-03 повідомило ДФС, що ведення національних класифікаторів забезпечують їх розробники,та, зокрема, рекомендувало з питань правильності визначення кодів послуг згідно з ДКПП звертатися до розробника ДК 016:2010 ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем» (далі - ДП «НДІ «Система») за адресою: вул. Кривоноса, б, м. Львів, 79008.

Отже, надання висновку щодо відповідності певних видів послуг певним кодам згідно з ДКПП належить до компетенції ДП «НДІ «Система».

При цьому повідомляємо, що при заповненні податкових накладних у графі «Код послуги згідно з ДКПП» необхідно вказувати саме код послуги (а не код продукції) згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, а не код виду діяльності підприємства згідно з Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД) ДК 009:2010, затвердженою цим же наказом.

Щодо порядку формування податкового кредиту на підставі податкових накладних, у яких невірно зазначені коди послуг.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерською обліку.

Пунктом 201.1 статті 201 Кодексу встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін, а також визначено перелік обов'язкових реквізитів, які повинна містити така податкова накладна.

Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у

Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, підставою для формування податкового кредиту є податкова накладна, складена з дотриманням норм Кодексу та Порядку № 1307 та зареєстрована в ЄРПН, зокрема така податкова накладна має бути складена на дату виникнення податкових зобов’язань; містити опис (номенклатуру) та код товару згідно з УКТ ЗЕД / код послуги згідно з ДКПП саме тих товарів/послуг, які були (будуть) поставлені; числові показники, зазначені в податковій накладній, повинні відповідати даним бухгалтерського обліку платника податку.

Водночас повідомляємо, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексом.

При цьому оцінка правомірності формування платником податку податкового кредиту може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог Кодексу.