Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.08.2019 р. № 3829/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення  щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Щодо права підприємства скасувати реєстрацію книг обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) та припинити їх використання на підставі власного розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не буде здійснюватися (питання 1, 2 та 5).

Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265) визначає правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до Закону № 265, наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547 затверджено «Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги)» (далі - Порядок застосування РРО) та «Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій» (далі - Порядок ведення КОРО).

Пунктом 2 розділу III Наказу № 547 передбачено, що суб’єкт господарювання може прийняти рішення про те, що у випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, про що зазначає у реєстраційній заяві.

У такому випадку суб’єкт господарювання має право не реєструвати та не зберігати КОРО та розрахункові книжки.

Для таких РРО, контролюючим органом за місцем реєстрації РРО, у реєстраційному посвідченні зазначається: «КОРО на цей РРО не реєструвалась. У випадках виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється». Такі суб’єкти господарювання не мають права здійснювати розрахункові операції у разі виходу з ладу РРО або тимчасової відсутності електроенергії.

Щодо прийняття рішення про незастосування КОРО та оформлення його розпорядчим документом (питання 3, 4 та 6).

Відповідно до п. 1 глави 3 розділу II Порядку ведення КОРО скасування реєстрації КОРО на РРО здійснюється за заявою суб’єкта господарювання, зокрема у разі прийняття розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо).

Заява про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, непридатності для використання тощо) подається до контролюючого органу за місцем реєстрації такого РРО.

Таким чином, у разі прийняття суб’єктом господарювання розпорядчого документа про те, що у випадку виходу з ладу РРО або відключення електроенергії проведення розрахункових операцій не здійснюється, суб’єкт господарювання вправі скасувати реєстрацію КОРО до такого РРО, та не вести її з дати скасування (до дати скасування ведення КОРО у разі проведення розрахункових операцій є обов’язковим).

Враховуючи зазначене, Наказ № 547 не визначає, який саме розпорядчий документ має підготувати суб’єкт господарювання щодо незастосування КОРО, тобто це може бути наказ або розпорядження, у якому визначено дії підприємства про припинення діяльності до моменту належного підключення резервного РРО або включення електроенергії, у тому числі і філії.

У відповідності до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.