Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.08.2019 р. № 3821/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо можливості застосування норм підпункту 14.1.121 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі здійснення операцій з постачання платних послуг, перелік яких визначено абзацом другим пункту 31 Положення про Національну академію державного управління при Президентові України, затвердженого Указом Президента України від 21 вересня 2001 року № 850/2001, і режиму звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ до операцій із зазначеною у зверненні видавничою продукцією, та, керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом III та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Пунктом 133.4 статті 133 розділу III ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Відповідно до підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація, що одночасно відповідає таким вимогам:

• утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ;
• установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

• внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Положення абзаців третього і четвертого цього підпункту щодо вимог наявності установчих документів не поширюються на бюджетні установи.

Згідно з абзацом першим підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Наслідки недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених пунктом 133.4 статті 133 розділу III ПКУ, та підстави для виключення неприбуткової організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій встановлено підпунктами 133.4.3 та 133.4.4 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ.

Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ до переліку організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесено, зокрема, і бюджетні установи.

Термін «бюджетна установа» використовується у значенні, наведеному у Бюджетному кодексі України (підпункт 14.1.17 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 12 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

Бюджетні установи є неприбутковими.

На підставі пункту 30 частини першої статті 2 БКУ основним плановим фінансовим документом бюджетної установи є кошторис, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до частини четвертої статті 13 БКУ власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету.

Зокрема, до першої групи власних надходжень бюджетних установ відносяться надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законодавством.

Перелік платних послуг, які можуть надаватися закладами освіти, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності, затверджений Кабінетом Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 796.

Отже, у разі внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій державний заклад освіти не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від статутної діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (підпункт 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу III ПКУ) та не розподіляється дохід або його частина серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

Враховуючи викладене, режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, поширюється на операції з:

постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва;

підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України.

При цьому у разі, якщо зазначена у зверненні видавнича продукція (окрема її частина) не відповідає статусу і умовам, встановленим підпунктом 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ (у тому числі не підпадає під поняття видань, книжок, зошитів, підручників, посібників та словників, визначених у вказаному підпункті ПКУ), то операції з постачання, доставки, підготовлення, виготовлення та розповсюдження такої видавничої продукції (окремих її частин) оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку за основною ставкою.

З питання правомірності віднесення зазначеної у зверненні видавничої продукції до категорії видань, книжок, зошитів, підручників, посібників та словників, визначених у вказаному підпункті 197.1.25 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, рекомендуємо звернутися до відповідних компетентних органів, зокрема до Міністерства освіти і науки України.

Разом з цим, згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).