Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо визначення періоду початку застосування касового методу відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПКУ) та заповнення податкової звітності з податку на додану вартість та керуючись статтею 52 розділу II ПКУ, повідомляє.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постячання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміну "постачання товарів" електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Водночас пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають, дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.
Під касовим методом для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Отже, платник податку повинен визначати дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за касовим методом починаючи з періоду здійснення постачання (у тому числі оптового), передачі, розподілу
електричної енергії. При цьому касовий метод розповсюджується тільки на перелічені у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операції, при здійсненні інших операцій податкові зобов’язання визначаються за правилом «першої події». Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 23.02.2017 № 276 (далі - Порядок № 21).
У податковій декларації з ПДВ, починаючи зі звітного періоду, з якого платник податку почав застосовувати касовий метод, платник у спеціально відведеному полі в кінці декларації проставляє відповідну позначку.
У графі 4 Таблиці № 2 Додатку 5 до Декларації (Операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 %) згідно з Порядком № 21 проставляється позначка «+» у разі, якщо суми податку включаються до складу податкового кредиту за касовим методом відповідно до пункту 187.10 статті 187 ПКУ та пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з пунктом 16 Порядку № 21, у разі одночасного застосування платником касового методу і загальних правил визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно як касовий метод, так і загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту, такий платник здійснює розподіл сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку із отриманням товарів/послуг, у порядку і за формою відповідно до таблиці 4 (Д7) (додаток 7).
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |