Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ДНIПРОПЕТРОВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.08.2019 р. № 3890/ІПК/04-36-13-02-07

Головним Управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДФС), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України, розглянуто звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питання щодо сплати податку за земельну ділянку фізичною особою-підприємцем, та у межах повноважень повідомляє.

Органи Державної фіскальної служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України та іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі - ПКУ) плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку;

або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Землекористувачами є, зокрема, фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.ст. 269, 270 ПКУ).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з і дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПКУ, є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (п. 288.2 ст. 288 ПКУ).

Відповідно до п. 288.3 ст.288 ПКУ об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ).

Згідно зі ст. З Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями господарська діяльність - це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

При цьому п. 298.3 ст. 298 ПКУ встановлено, що у заяві про застосування спрощеної системи оподаткування зазначаються обов’язкові відомості, зокрема, обрані суб’єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку першої - третьої груп, яка має земельну ділянку, що перебуває у користуванні (оренда земельної ділянки державної або комунальної власності), сплачує орендну плату відповідно до договору оренди такої земельної ділянки.

Разом з тим, наголошуємо, що будь-які висновки щодо порушених питань можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.