Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.08.2019 р. № 3899/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо укладення договору переведення боргу фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку третьої групи та в межах компетенції повідомляє наступне.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV ПКУ.

До платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих ocіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.п. З п. 291.4 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 291.6 ст. 291 ПКУ платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані pоботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відповідно до п. 292.6 ст. 292 ПКУ датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі.

Відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно зі ст. 512 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV, зі змінами та доповненнями (далі - ЦКУ), кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 ЦКУ).

Боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст.520 ЦКУ).

Враховуючи зазначене вище, укладення договору переуступки прав вимоги боргу фізичними особами - підприємцями - платниками єдиного податку є механізмом розрахунку по правочину купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) не у грошовій формі, а отже не дає права фізичній особі - підприємцю застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.