Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.08.2019 р. № 3904/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення щодо оподаткування доходу, виплаченого за рішенням суду та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", відповідно до ст. 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Водночас згідно зі ст. 133 глави 8 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Разом з тим п. 164.2 ст. 164 Кодексу визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю (п.п. «а» п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відшкодування моральної шкоди встановлено системою норм права Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), а саме, ст. 23 глави 3 «Захист цивільних прав та інтересів» та главою 82 «Відшкодування шкоди».

Так, згідно зі ст. 23 ЦКУ особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищення чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Статтями 1167 та 1168 параграфа 1 «Загальні положення про відшкодування шкоди» глави 82 «Відшкодування шкоди» ЦКУ виокремлено визначення порядку відповідальності та відшкодування моральної шкоди, у тому числі у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Водночас параграф 2 «Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю» глави 82 «Відшкодування шкоди» ЦКУ встановлює порядок та спосіб дій з визначення та відшкодування шкоди у зв'язку з ушкодженням здоров'я і не містить положень щодо відшкодування моральної шкоди, проте наявність визначення «відшкодування моральної шкоди у зв'язку із ушкодженням здоров'я» не виключено загальними положеннями ЦКУ.

Крім того, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді суми грошового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з розділом IV Кодексу (п.п."г" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Згідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачуе, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Кодексу податковий агент прирівнюється до платників податку і має права та виконує обов’язки, встановлені Кодексом для платників податків.

Враховуючи викладене, сума відшкодування немайнової (моральної) шкоди, яка виплачується на підставі рішення суду на користь платника податків внаслідок ушкодження здоров'я, не включається до його загального місячного (річного) оподаткованого доходу, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.

В іншому випадку дохід у вигляді суми грошового відшкодування немайнової (моральної) шкоди включається товариством як податковим агентом до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом, та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Крім того, сума відшкодованих фізичній особі судових витрат (судовий збір та витрати на правову допомогу) включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.
Зауважуємо, що положення п. 164.5 ст. 164 Кодексу застосовуються податковим агентом у разі нарахування доходів у негрошовій формі.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (далі - Порядок, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 111/26556 від 30.01.2015.

Пунктом 1.2 розділу І Порядку встановлено, що Податковий розрахунок - документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відображення показників у податковому розрахунку ф. № 1ДФ здійснюється на підставі відповідних первинних документів та бухгалтерського обліку підприємства за звітний податковий період.

Відповідно до п. 3.1 розділу III Порядку у графі 2 «Податковий номер або серія та номер паспорта*» відображається реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта фізичної особи (для фізичної особи, яка має відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), про яку надається інформація в податковому розрахунку.

Водночас згідно з п. 3.2 та 3.3 Порядку у графі За «Сума нарахованого доходу» відображається дохід, нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податковим агентом:

• за ознакою доходу «120» - дохід у вигляді немайнової (моральної) шкоди (п.п. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);
• за ознакою доходу «126» - дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 розділу IV Кодексу) (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

У графі 4а «Сума нарахованого податку» податкового розрахунку за формою № 1ДФ відображається сума податку, нарахованого та утриманого з доходу, нарахованого платнику податку згідно із законодавством (п.п. 3.4 розділу ІІІ Порядку).
При цьому згідно з п. 3.5 розділу III Порядку у графі 4 "Сума перерахованого податку" податкового розрахунку за формою № 1ДФ відображається фактична сума перерахованого податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 3.11 розділу III Порядку у рядку "Військовий збір" розділу II податкового розрахунку форми № 1ДФ загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.

Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.