Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2019 р. № 3955/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо відповідності вимогам для перебування благодійного фонду у статусі неприбуткової організації у разі набуття у власність корпоративних прав господарського товариства та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу У (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі - неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;
установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 33 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами ( абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, віднесені, зокрема, благодійні організації.

Загальні засади благодійної діяльності в Україні визначаються Законом України від 05 липня 2012 року № 5073-VІ «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі - Закон № 5073).   

Відповідно до п. З частини першої ст. 1 Закону № 5073 благодінна організація - юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Благодійним фондом визнається благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов'язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками (частина четверта ст. 13 Закону № 5073).

Статтею 5 Закону № 5073 передбачений перелік видів благодійної діяльності, який включає:

1) безоплатну передачу у власність бенефіціарів коштів, іншого майна, а
також безоплатне відступлення бенефіціарам майнових прав;   

2) безоплатну передачу бенефіціарам права користування та інших речових прав на майно і майнові права;

3) безоплатну передачу бенефіціарам доходів від майна і майнових прав;

4) безоплатне надання послуг та виконання робіт на користь бенефіціарів;

5) благодійну спільну діяльність та виконання інших контрактів (договорів) про благодійну діяльність;    

6) публічний збір благодійних пожертв;    

7) управління благодійними ендавментами;    

8) виконання заповітів, заповідальних відказів і спадкових договорів для благодійної діяльності;  

9) проведення благодійних аукціонів, негрошових лотерей, конкурсів та інших благодійних заходів, не заборонених законом.

Установчі документи благодійної організації повинні містити, зокрема, джерела активів (доходів), порядок контролю і звітності благодійної органвзації (п. 6 частини другої ст. 14 Закону № 5073).    

Як передбачено частиною першою ст. 16 Закону № 5073, благодійні організації мають право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами.

Метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій (частина перша ст.11 Закону № 5073).

При цьому, благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статусних цілей (частина четверта ст. 16 Закону № 5073).

Отже, діяльність благодійної організації може здійснюватисялише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) та в межах статутнoï діяльності.

Щодо корпоративних прав, то відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Серед засад діяльності благодійних організацій також встановлено, що благодійні організації мають право створювати відокремлені підрозділи, бути засновником та учасником інших благодійних організацій, а також спілок, асоціацій, інших добровільних об'єднань, здійснювати спільну благодійну діяльність, а також мати інші права згідно із законом (частина четверта ст. 11 Закону № 5073).

Використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства та цілям благодійної діяльності (частина друга ст. 16 Закону № 5073).    

Таким чином, утворена згідно із Законом № 5073 та внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій благодійна організація використовує доходи виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її услановчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не здійснює розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Щодо набуття благодійним фондом у власність корпоративних прав господарського товариства вбачається, що здійснення такого правочину суперечить положенням частини четвертої ст. 11 Закону № 5073, оскільки в переліку організацій, засновником або учасником яких можуть бути благодійні організації, не зазначено господарські товариства.    

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та ї 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин потребує комплексного аналізу документів та матеріалів, що дозволяють ідентифікувати предмет запиту.    

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.