Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.08.2019 р. № 3774/М/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI із змінами та доповненнями (далі -ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо оподаткування доходів, отриманих фізичною особою з іноземних джерел, та в межах компетенції повідомляє.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV ПКУ, згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа -резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ передбачено, що об'єктом оподаткування резидента є іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дивіденди та будь-які інші види пасивних доходів (пп. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

У разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відсот., згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ, крім доходів, визначених пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою 9 відсот., зазначеною в пп. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, а також крім доходів, визначених пп. 165.1.27 п. 165.1 ст. 165 ПКУ (пп. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ).

При цьому, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент отримання таких доходів (п. 164.4 ст. 164 ПКУ).

Відповідно до пп. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ, якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Також іноземні доходи є об'єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відсотки (пп. 1.2 та пп. 1.3 п. 16і підрозд. 10 р. XX Перехідних положень ПКУ).

При цьому, відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПКУ платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан та доходи (податкову декларацію) до контролюючого органу, де перебуває на обліку, до 1 травня року, наступного за звітним (п.49.18.4 п. 49.18 ПКУ), та самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 ПКУ)

Разом з цим, відповідно до п. 3.2 ст. З ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правіла, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.

Дія Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії (далі - Сполучене Королівство) про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доход і на приріст вартості майна (далі - Конвенція), ратифікованої Верховною Радою України 10.02.1993, яка є чинною з 11.08.1993, поширюється на осіб, які є резидентами однієї чи обох Договірних Держав (ст. 1 Конвенції). Критерії для визначення резиденції осіб, на яких поширюються Конвенція, зазначені у ст. 4 Конвенції. Одним із видів податків, на які поширюється Конвенція, зокрема в Україні, є «прибутковий податок з громадян України» (податок на доходи фізичних осіб).

Пунктом 1 ст. 10 «Дивіденди» Конвенції визначено, що «дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом однієї Договірної Держави, резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися в другій Державі».

«Однак, дивіденди можуть також оподатковуватися в Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди і підлягає оподаткуванню у відношенні дивідендів у цій другій Договірній Державі, податок, що стягується, не повинен перевищувати:

(a) 5 відсотків загальної суми дивідендів, якщо право на дивіденди має компанія, яка контролює прямо або посередньо, у випадку Сполученого Королівства, принаймні 20 відсотків капіталу з правом голосу компанії, що сплачує дивіденди, і, у випадку України, принаймні 20 відсотків статутного капіталу;

(b) 10 відсотків загальної суми дивідендів в інших випадках» (п. 2 ст. 10 Конвенції).

Таким чином, Сполучене Королівство має право на оподаткування дивідендів, що виплачує компанія - резидент Сполученого Королівства на користь учасника цієї компанії - фактичного власника дивідендів, який є резидентом України - фізичною особою, за ставкою податку, яка передбачена для відповідних виплат податковим законодавством Сполученого Королівства, і розмір ставки не повинен перевищувати розмір ставки оподаткування, вказаної у пп. (Ь) п. 2 ст. 10 Конвенції.

Якщо фізична особа - резидент України отримує з Сполученого Королівства дохід, з якого за законодавством цієї країни був утриманий відповідний податок, то згідно з положеннями п. 2 ст. 22 «Усунення подвійного оподаткування» Конвенції «На податок Сполученого Королівства, що сплачується за законодавством Сполученого Королівства і відповідно до цієї Конвенції прямо або шляхом вирахування з прибутку, доходів або доходів, що підлягають оподаткуванню, від приросту вартості майна із джерел у Сполученому Королівстві (за винятком випадку дивідендів, коли податок у Сполученому Королівстві сплачується у відношенні прибутків, із яких сплачуються дивіденди) буде робитися знижка у вигляді кредиту проти будь-якого податку України, який обчислюється у відношенні того ж прибутку, доходу або оподатковуваних доходів, у відношенні яких обчислюється податок Сполученого Королівства».

Для отримання права на зарахування, зокрема податків, сплачених за кордоном України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України (п. 13.5 ст. 13 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п 176.1 ст. 176 ПКУ для забезпечення виконання податкових зобов’язань платник податку повинен:

- вести облік доходів і витрат в обсягах, необхідних для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу, форма та порядок ведення якого визначено наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2017 № 591 «Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу та Порядку ведення обліку доходів і витрат для визначення суми загального річного оподатковуваного доходу»;

- отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого ПКУ, документи первинного обліку.

На вимогу контролюючого органу та в межах його повноважень, визначених законодавством пред'являти документи і відомості, пов'язані з виникненням доходу обчисленням і сплатою податку, та підтверджувати необхідними документами, достовірність відомостей, зазначених у податковій декларації.

Враховуючи вищезазначене, сума іноземних доходів (дивідендів), отриманих фізичною особою - резидентом України, підлягає оподаткуванню за наслідками річного декларування податком на доходи фізичних осіб за ставкою 9 відсотків, та військовим збором - 1,5 відсотки. З метою усунення подвійного оподаткування при визначені податкових зобов’язань такої особи в Україні (в частині податку на доходи фізичних осіб) враховується податок сплачений в Сполученому Королівстві, при цьому сума такого податку не може перевищувати суму податку, розраховану відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.