Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.08.2019 р. № 3835/Ц/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо отримання довідки - підтвердження статусу податкового резидента України за 2016 - 2019 роки іноземним громадянином та в межах компетенції повідомляє.

Довідка - підтвердження статусу податкового резидента України, форма та порядок надання якої затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 12.04.2002 № 173 (далі - Довідка), видається платнику податків для підтвердження, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною (Урядом України) та відповідною країною.

Перелік країн, договори про уникнення подвійного оподаткування з якими набрали чинності станом на 01.01.2017, наведено у листі ДФС України від 02.01.2018 № 78/7/99-99-01-02-02-17.

Довідка видається платнику податків (юридичній особі, фізичній особі - підприємцю, фізичній особі) контролюючим органом за місцезнаходженням юридичної особи (місцем проживання фізичної особи) на своєму бланку протягом 10-ти робочих днів з моменту подання письмового звернення такою особою за умови, що вона є резидентом України у розумінні пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, отримує доходи за межами України та підпадає під дію міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування.

Довідка діє в межах календарного року та потребує щорічного її оновлення.

Відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 ПКУ фізична особа вважається резидентом, якщо вона має місце проживання в Україні.

У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв'язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від'їзду) протягом періоду або періодів податкового року. При цьому, відповідно до пп.34.1.1 п.34.1 ст.34 ПКУ податковим періодом є, зокрема, календарний рік.

Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.

Якщо неможливо визначити резидентський статус фізичної особи, використовуючи попередні положення цього підпункту, фізична особа вважається резидентом, якщо вона є громадянином України.

Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому ПКУ, або її реєстрація як самозайнятої особи.

Відповідно до ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Крім того, статтею 3 Закону України "Про свободу пересування і вільний вибір місця проживання в Україні" від 11 грудня 2003 року № 1382-ІV, із змінами і доповненнями (далі - Закон № 1382), визначено, що місцем проживання є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає.

Реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів (ст. 6 Закон № 1382).

При цьому, видана іноземцю на підставі Закону України від 07 червня 2001 року № 2491 «Про імміграцію» посвідка на постійне проживання в Україні є лише дозволом на постійне проживання в Україні і не підтверджує факт проживання (постійного проживання) іноземця в Україні, тому не може бути документом, який свідчить про резидентський статус платника податку в Україні.

Що стосується підтвердження терміну перебування в Україні, то документами, які підтверджують перебування фізичної особи - нерезидента на митній території України понад 183 календарних днів є паспортний документ та/або імміграційна картка, довідка з прикордонної служби, а також документи, на підставі яких він тимчасово (постійно) проживає в Україні та документи, що підтверджують право власності (користування) на житло, визначене ним як місце тимчасового (постійного) проживання в Україні.

Згідно ст. 1 Закону України від 18.01.2001 № 2235-ІІІ "Про громадянство України", зі змінами та доповненнями, громадянство України - це правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках;

громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України; іноземець - це особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (під даним) іншої держави або держав.

Разом з тим, відповідно до пп. 170.10.4. п. 170.4 ст. 170 ПКУ за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.

Слід зазначити, що на момент отримання запиту в базі даних інформаційного ресурсу ГУ ДФС у м. Києві відсутня інформація щодо подання Вами податкової декларації за 2016 - 2019 роки.

Враховуючи зазначене, довідку - підтвердження статусу податкового резидента України може отримати виключно резидент України з метою уникнення подвійного оподаткування іноземних доходів. Така довідка дійсна протягом календарного року, в якому вона видана, і потребує щорічного оновлення.

Крім того, чинне податкове законодавство не містить норм щодо необхідності одержання від контролюючих органів іноземцями документів, що підтверджують статус резидента України.

Іноземний громадянин для отримання такої довідки повинен набути статусу резидента України, для чого має самостійно визначити основне місце проживання на території України, документально підтвердити факт свого перебування на території України понад 183 днів протягом календарного року та подати декларацію про майновий стан і доходи за наслідками року, у якому він набув статус резидента.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.