Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2019 р. № 4015/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула звернення щодо порядку визначення дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних (далі -розрахунки коригування), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

З інформації, наданої у зверненні, вбачається, що між платником податку та його постачальником виникли неузгодженості при підписанні акту за операціями з постачання газу в частині обсягу поставленого газу.

При цьому постачальником було складено податкові накладні на дату складання такого акту, який не був погоджений платником податку.

В подальшому такі неузгодженості між платниками були врегульовані в судовому порядку на користь запитувача.

Згідно із судовим рішенням, про яке йдеться у зверненні, за позовом постачальника газу до споживача (запитувача) такому постачальнику відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за такий газ.

При цьому таким судовим рішенням акт приймання-передачі природного газу не скасовано.

Крім того, з інформації, що міститься у зазначеному судовому рішенні, вбачається, що фактичний обсяг спожитого платником податку (запитувачем) природного газу визначається не постачальником такого газу, а Оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ). Саме за позовом платника податку (споживача газу, запитувача) до Оператора ГРМ відповідним судовим рішенням було зобов’язано такого Оператора ГРМ здійснити перерахунок об’єму спожитого газу.

За результатами такого перерахунку Оператором ГРМ було складено акт-розрахунок спожитого споживачем (запитувачем) природного газу, який був погоджений таким споживачем.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 187.1 статті 187 ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше («перша подія»):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 ПКУ платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей пункту 201.4 статті 201 ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Правила формування податкового кредиту встановлено статтею 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг, придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Таким чином, платник податку - постачальник зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ на дату тієї події, визначеної пунктом 187.1 статті 187 ПКУ, що відбулася раніше («перша подія»), факт настання (здійснення) якої відображено (зафіксовано) у відповідних первинних документах, оформлених відповідно до вимог законодавства, яке регламентує порядок оформлення таких документів. У разі, якщо постачання товарів/послуг має безперервний або ритмічний характер, постачальник може скласти зведену податкову накладну відповідно до пункту 201.4 статті 201 ПКУ на весь обсяг постачання товарів/послуг не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання.

Якщо в подальшому з певних причин здійснюється перерахунок обсягу поставлених товарів/послуг, платник податку - постачальник складає розрахунок коригування до податкової накладної, складеної за фактом їх постачання.

Враховуючи зазначене, право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку - постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату «першої події», показники якої відповідають первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією, з урахуванням розрахунків коригування до такої податкової накладної.

В той же час відсутність у зверненні інформації щодо застосування при визначенні податкових зобов’язань постачальником газу положень пункту 201.4 статті 201 ПКУ та стосовно порядку розрахунку за отриманий газ, а також щодо періоду здійснення відповідного перерахунку обсягу поставленого газу саме таким постачальником та відповідних документів, які підтверджують його проведення, не дають змоги встановити всі обставини та наслідки здійснених операцій для визначення дати настання «першої події» за операцією та необхідності складання розрахунку коригування до податкової накладної, складеної за операцією з постачання природного газу.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.