Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.08.2019 р. № 3987/6/99-99-15-03-03-15/ІПК

Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення
Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації стосовно необхідності реєстрації Товариства платником акцизного податку при здійсненні операцій з реалізації пального з використанням смарт-карток (паливних карток) і в межах компетенції повідомляє.

Товариство зазначає, що з метою забезпечення вантажних перевезень, які здійснюються між відділеннями власної мережі, Товариство здійснює придбання пального - нафтопродуктів та скрапленого газу у постачальників палива. Фізичне постачання придбаного пального від постачальника здійснюється з використанням смарт-карт на АЗС постачальника шляхом заправлення транспортного засобу уповноваженій особи Товариства. Підтвердженням фактичного отримання пального на АЗС є чек POS-терміналу та/або чек РРО.

Товариство спочатку отримує від Постачальника смарт-картки, а потім фізично отримує пальне на АЗС постачальника шляхом пред’явлення смарт-карт. При цьому момент фактичного отримання пального у власність Товариства є момент його фактичного відпуску на АЗС постачальника,

З 01 липня 2019 року відповідно до змін, внесених до Кодексу Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VІІІ „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів” (далі - Закон № 2628), змінюється визначення терміну „реалізація пального”.

Так, під реалізацією пального з 01 липня 2019 року розуміються будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизіоіго складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам (п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу).

Разом з цим відповідно до абзацу десятого цього ж підпункту не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.

Нагадуємо, що платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).
Отже, безпосередньо сама операція з реалізації смарт-карток, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, з 01 липня 2019 року не належить до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

З 01.07.2019 набули чинності норми підпунктів 14.1.6, 14.1.61, 14.1.224 та 14.1.224 1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, якими визначено поняття акцизних складів, акцизних складів пересувних та їх розпорядників.

Акцизний склад, зокрема - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення, змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

Не є акцизним складом, зокрема:

приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;

Акцизний склад пересувний - транспортний засіб (автомобільній, залізничний, морський, річковий, повітряний, магістральний трубопровід), на якому переміщується та/або зберігається пальне на митній території України.

Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:

а) переміщення в ньому митною територією України пального, що реалізується (крім пального, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);

б) зберігання в ньому пального на митній території України;

в) ввезення пального на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення) змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право

в) ввезення пального на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1. статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - зокрема, суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення, змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.

Розпорядник акцизного складу пересувного - суб’єкт господарювання - платник акцизного податку, який є власником пального та який з використанням транспортного засобу незалежно від того, кому належить такий транспортний засіб:

реалізує або зберігає пальне;

ввозить пальне на митну територію Україні, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 цього Кодексу.

Не є розпорядником акцизного складу пересувного суб'єкт господарювання (перевізник, експедитор), який здійснює транспортування пального (п.п. 14.1.224 1 .п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Отже, у разі якщо, приміщення суб’єкта господарювання не підпадають під критерії визначення «акцизний склад» та «акцизний склад пересувний» і відповідно Товариство не є розпорядником таких акцизних складів, а лише здійснює операції з реалізації смарт-карток, під час якої не відбувається фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального, то такі операції з 01 липня 2019 року не належать до операцій з реалізації пального в розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Таким чином, у випадку передачі Товариством смарт-карт на отримання палива перевізникам для надання послуг перевезення Товариству не потрібно реєструватися платником акцизного податку з таких операцій та відповідно ще подавати декларацію з акцизного податку згідно із п. 232. 2 ст. 232 Кодексу.

Що стосується складання та реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизних накладних то у данному випадку, платником акцизного податку являється АЗС постачальника, оскільки на АЗС здійснюється фізична передача (відпуск відвантаження) пального у розумінні п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Тому при здійсненні фізичної передачі (відпуск, відвантаження) пального у платника виникає обов'язок у складанні акцизних накладних.

При цьому, відповідно до п. 231.1 ст. 231 Кодексу при реалізації пального через паливороздавальну колонку з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі пальним, на яке отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним, обов'язкові реквізити акцизної накладної, що ідентифікують отримувача пального, визначені підпунктами "г" та "ґ" цього пункту:    

можуть не заповнюватися виключно при реалізації пального не суб'єкту господарювання;

обов'язково заповнюються при реалізації пального суб'єкту господарювання із зазначенням даних, що Ідентифікують такого суб'єкта господарювання.

Відповідно до підрозділу 5 розділу XX Кодексу (абз.2 п.22) суб'єкти господарювання, які відповідають визначенню платників податку з 01 липня 2019 року, зобов'язані були до 1 липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 01 липня 2019 року.

Згідно з п. 117.3 ст. 117 Кодексу здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

До звернення не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення Товариством господарських операцій, що унеможливлює надання Товариству остаточної відповіді.

Також, для надання більш повного та ґрунтовного роз’яснення Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, зокрема укладених договорів, на підставі яких здійснюється реалізація талонів на пальне, з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.