Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ХАРКIВСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.08.2019 р. № 3940/ІПК/20-40-13-02-11

Головне управління ДФС у Харківській області, керуючись статті 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі -ПКУ), розглянуло запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на суми грошового забезпечення нарахованого працівнику поліції за рішенням суду, з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє наступне.

Оскільки, Вами до звернення не надані документи, зокрема, рішення суду і лист не містить достатньої інформації для надання вичерпної відповіді по суті порушених питань,тому надаємо відповідь виходячи із загальних вимог чинного законодавства.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).

Платниками єдиного внеску відповідно до абзацу сьомого пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 є підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для таких осіб: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та "Про військовий обов'язок і військову службу".

Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок).

Грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення (підпункт 11 пункту 3 розділу І Порядку)

Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв’язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення, які були їм визначені на день звільнення.

Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівництва органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення, рішення суду.

Суми грошового забезпечення, що виплачуються поліцейським, яким після звільнення з роботи нараховано грошове забезпечення за відпрацьований час або згідно з рішенням суду та які поновлені на посаді на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу, є базою нарахування єдиного внеску.

Для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується, зокрема, на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи (абзац другий пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464).

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу (абзац третій пункту 1 частини першої статті 7 Закону №2464)

Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (частина третя статті 7 Закону №2464).

Відповідно до частини п’ятої статті 8 Закону № 2464 єдиний внесок для роботодавців встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної статті 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиного внеску (частина друга статті 9 Закону № 2464).

Частиною четвертою статті 9 Закону №2464 визначено, що обчислення єдиного внеску за минулі періоди здійснюється виходячи з розміру єдиного внеску, що діяв на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку відповідно до Закону №2464 нараховується єдиний внесок.

Для осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована (абзац другий частини другої статті 7 Закону №2464).

Згідно з підпункту 3 пункту 3 розділу IV Інструкції про порядок нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449,якщо нарахування заробітної плати здійснюється за попередній період, зокрема у зв’язку з уточненням кількості відпрацьованого часу, виявленням помилок, суми нарахованої заробітної плати включаються до заробітної плати того місяця, у якому були здійснені такі нарахування.

Враховуючи вищенаведене, база нараховування єдиного внеску для осіб яким після звільнення з роботи нараховано грошове забезпечення за відпрацьований час за рішенням суду, яким нараховано грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, згідно з рішенням суду при поновленні працівника на посаді визначається шляхом ділення грошового забезпечення на кількість місяців, за які воно нараховано та включається до грошового забезпечення місяця, у якому були здійснені такі нарахування.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.