Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Підприємства та надає індивідуальну податкову консультацію зі змістовними відповідями на питання, порушенні у зверненні Підприємства.
У зверненні Підприємство зазначає, що орендує складське приміщення, в якому здійснює діяльність по закупівлі та продажу хімреактивів (код УКТ ЗЕД 2710 12 25 00, 2901 10 00 90). Товар отримується від постачальників в споживчій тарі 5 літрів, та реалізується покупцям в цій споживчій тарі 5 літрів (без фасування, без переливу). Місячний обсяг реалізації складає 200-300 літрів.
Щодо необхідності реєструватись платником акцизного податку та реєструвати акцизний склад
Законом України від 23 листопада 2018 року №2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі - Закон № 2628) внесено зміни до Кодексу, зокрема в частині оподаткування акцизним податком, які набули чинності з 1 липня 2019 року.
Відповідно до пп.212.1.15 п.212.1 ст.212 Кодексу платником акцизизного податку є, зокрема, особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка зокрема реалізує пальне.
Відповідно до п.п.14.1.212 п.14.1 ст.14 Кодексу, реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального з переходом права власності на таке пальне чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу / акцизного складу пересувного:
Відповідно до абзацу десятого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Також, відповідно змін внесених Законом № 2628, в абзаці третьому п. 231.1 ст.231 Кодексу, зазначено, що виробник пального, а також особа, яка здійснює розлив пального у споживчу тару ємністю до 5 літрів (включно, зобов'язані скласти акцизну накладну на обсяги такого пального.
При цьому така особа повинна зареєструватись платником акцизного податку відповідно до п.п. 212.3.4 п.213.3 ст.212 Кодексу.
Відповідно до п.п. 14.1.224 ст. 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - це, зокрема суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Відповідно до абзацу третього п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу під акцизним складом розуміється, зокрема приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
При цьому відповідно до абзацу шостого цього ж підпункту не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Отже, у разі, якщо суб'єкт господарювання не є розпорядником акцизного складу відповідно до п.п. 14.1.224 ст. 14 Кодексу, при цьому приміщенню або територія, на якій Підприємство провадить свою господарську діяльність не є акцизним складом в розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то Підприємство не буде вважатися розпорядником акцизного складу і відповідно у нього не виникає обов’язку реєстрації акцизного складу.
Щодо необхідності отримання ліцензії на оптову торгівлю пальним або ліцензії на зберігання пального
Законом № 2628 внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (д Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензуванЕія видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Зазначені зміни набули чинності з 01 липня 2019 року.
Відповідно до ст. 1 Закону № 481 оптова торгівля пальним - діяльність з придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб'єктам господарювання роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам.
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Термін «пальне» в Законі № 481 вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
Відповідно до частини першої ст. 15 Закону № 481 оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберання пального, що використовуються:
Таким чином, для оптової торгівлі пальним та зберігання пального у розумінні Закону № 481, Підприємству необхідно отримати відповідну ліцензію на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального.
Порядок видачі, призупинення, анулювання, ліцензій на право зберігання пального, оптову та роздрібну торгівлю пальним визначено ст. 15 Закону № 481.
Щодо отримання зареєстрованих акцизних накладних від постачальника, реєстрація акцизних накладних на реалізацію
Відповідно до п.п. 231.1. ст 231 Кодексу платник податку при реалізації зокрема, пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.
Також платник податку зобов'язаний скласти акцизну накладну на обрсяги зокрема, пального, використаного для власного споживання; реалізованого та/або використаного для виробництва непідакцизної продукції на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу; втраченого у межах та/або понад встановлені норми втрат; зіпсованого, знищеного, в тому числі внаслідок аварії, пожежі, повені, інших форс-мажорних обставин чи з іншої причини, пов'язаної з природним результатом, а також внаслідок випаровування у процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого зокрема, пального, а також при здійсненні операцій, які не підлягають оподаткуванню або звільняються від оподаткування.
Право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому ст.212 Кодексу (231.4 ст. 231 Кодексу).
Відповідно до п. 231.3 ст.231 Кодексу особа, яка реалізує пальне зобов'язана скласти акцизну накладну в одному примірнику у разі реалізації пального:
а) з акцизного складу, зокрема:
для власного споживання чи промислової переробки;
будь-яким іншим особам - не платникам податку;
б) з акцизного складу пересувного:
для власного споживання чи промислової переробки або на обсяги втраченого/зіпсованого/знищеного пального або спирту етилового;
будь-яким іншим особам - не платникам податку.
Особа, яка склала акцизну накладну в одному примірнику, зобов'язана зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних (п. 231.3 ст. 231 Кодексу).
У відповідності до п. 231.5 ст.231 Кодексу, при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу.
Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/ розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального або спирту етилового суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Отже, при реалізації пального з акцизного складу будь-яким іншим особам - не платникам податку, Постачальник зобов’язаний скласти акцизну накладну, зареєструвати таку акцизну накладну в Єдиному реєстрі акцизних накладних відповідно до п.231.5 ст.231 Кодексу. Зазначаємо, що наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2019 №262 затверджено форму "." акцизної накладної та порядок її заповнення (далі - Наказ № 262).
Одночасно повідомляємо, що згідно з п.п. 49.2-1 п.49.2 ст.49 Кодексу платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов'язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
Для надання більш повної та ґрунтовної індивідуальної податкової консультації Підприємство має право повторно звернутися до контролюючого органу та надати копії відповідних документів, які відображають сутність здійснюваних операцій та взаємовідносини з контрагентами.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |