Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2019 р. № 4037/З/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо порядку оподаткування з податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яке знаходиться у власності фізичної особи, та в межах компетенції повідомляє.

Питання оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, регулюються статтею 266 Кодексу. Зокрема, відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до підпункту 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з підпунктами 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Кодексу об'єкти житлової нерухомості - це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статі 266 Кодексу).

Відповідно до підпункту 266.3.2 пункту 266.3 статті 266 Кодексу база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пунктом 266.4 статті 266 Кодексу визначено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Так, відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток) - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Також, сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають, зокрема, у власності фізичних осіб. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу).

Водночас, підпунктом 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Кодексу встановлено, що пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Кодексу, для фізичних осіб не застосовуються до: об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єк перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту; об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено у пункті 266.7 статті 266 Кодексу.

У підпункті "б" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу встановлено, що за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку.

Сума податку, обчислена з урахуванням підпункту "б" підпункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлсвої нерухомості та відповідної ставки податку (підпункт «г» пункту 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Кодексу).

Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Кодексу ставки податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до норм підпункту 266.7.3 пункту 266.7 статті 266 Кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (на підставі оригіналів відповідних документів) щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення - рішення.

Згідно з підпунктом 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Кодексу податкове зобов’язання з податку на нерухоме майно за звітний рік сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищезазначене, за наявності у власності фізичної особи більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу (зокрема, більше однієї квартири), податок обчислюється контролюючим органом за місцем проживання (реєстрації) фізичної особи виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту «а» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Кодексу та з урахуванням обмежень визначених підпунктом 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 Кодексу.

Фізична особа (власник житлової нерухомості) для проведення звірки має право звернутись з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем її проживання (реєстрації) з оригіналами відповідних документів зокрема, з оригіналами документів на право власності на таку житлову нерухомість.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.