З урахуванням пункту другого постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р «Питання Державної податкової служби України» Державна податкова служба України, відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення Підприємства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування норм Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон № 481), і в межах компетенції, повідомляє.
Як зазначено у запиті, у Підприємства наявна ліцензія на виробництво біоетанолу. Крім цього на даний час Підприємство здійснює виробництво продукції — «Етанолу в якості компонента змішання для бензину згідно ДСТУ ЕІМ 15376:2015».
У відповідності до вимог встановлених «Виробничим технологічним регламентом біоконверсії крохмалевмісної сировини в етанол в якості компоненту автомобільного палива» в умовах Підприємства у потоці ТР-39389715-003.2017 - надає послуги по промисловій переробці сировини та виробництва «Етанолу в якості компонента змішання для бензину згідно ДСТУ ЕЫ 15376:2015» (далі - Етанол).
Враховуючи вищенаведене у зв’язку із викладеним, Підприємство просить надати податкову консультацію з наступних питань:
1) Чи необхідні Підприємству «ліцензію на право виробництва пального» та «ліцензія на право оптової торгівлі пальним» при виробництві та реалізації продукції «Етанолу в якості компонента змішання для бензину згідно ДСТУ Е№ 15376:2015»?
2) Чи необхідні Підприємству «ліцензію на право виробництва пального» та «ліцензія на право оптової торгівлі пальним» при виробництві та реалізації продукції «Біоетанолу згідно ДСТУ 7166:2010 та компоненту моторного палива альтернативного (КМПА) згідно ТУ У 24.6-30219014-009:2007»?
3) Чи необхідно Підприємству реєструвати акцизний склад, якщо загальна місткість розташованих ємностей на території Підприємства для навантаження-розвантаження та зберігання значеної вище продукції перевищує 200 кубічних метрів, а місткість розташованих ємностей на території Підприємства для навантаження-розвантаження та зберігання пального, яке використовується виключно для потреб власного використання та промислової переробки не перевищує 200 кубічних метрів, та отримується Підприємством протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів, і не здійснюються операції з реалізації та зберігання пального іншим особам?
Щодо питань 1 та 2.
Законом України від 23 листопада 2018 року N 2628-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» (далі — Закон № 2628) внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року №481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.
Термін «пальне» вживається в Законі № 481 у значенні, наведеному в Кодексі.
Підпунктом 14.1.141і п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що пальне -нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону №481:
Виробництво пального здійснюється суб’єктами господарювання незалежно від форми власності за умови наявності ліцензії на право виробництва пального.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право виробництва пального встановлено ст. З Закону № 481.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право оптової торгівлі пальним, на право зберігання пального встановлено ст. 15 Закону №481. Зокрема, передбачено, що оптова торгівля пальним та/або зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності відповідних ліцензій.
Суб'єкти господарювання отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Отже, якщо Підприємство здійснює діяльність із виробництва пального, оптову торгівлю пальним та/або зберігання пального (товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу), у розумінні Закону № 481 Підприємству необхідно отримати відповідну ліцензію.
Щодо запитання 3.
Відповідно до п.п. 14.1.6п. 14.1 статті 14 Кодексу акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та
лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 Кодексу розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання -платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Пунктом 230.1 ст. 230 Кодексу визначено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
- усі розташовані на акцизних складах витратоміри-лічильники спирту етилового у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового (п.п. 230.1.1 п. 230.1 ст. 230 Кодексу);
- усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу);
- усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (пп. 230.1.1 та 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу)
Підприємство поінформувало, що загальна місткість ємностей, розташованих на території заводу перевищує 200 кубічних метрів, отже, якщо Підприємство здійснює діяльність з виробництва пального, оптової торгівлі пальним та/або зберігання пального, та використовує вищезазначені ємності для провадження таких видів господарської діяльності, Підприємству необхідно реєструвати акцизний склад, реєструвати ємності розміщені на цьому акцизному складі, облаштувати їх витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та реєструватися розпорядником даного акцизного складу.
Слід зазначити, що до звернення Підприємства не надано будь-яких первинних документів, фіксуючих факти здійснення господарських операцій, не зазначило коди УКТ ЗЕД даної продукції, відповідно ґрунтовну відповідь на порушені питання не видається за можливе.
Для надання більш повної та ґрунтовної відповіді на ці питання Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу за індивідуальною податковою консультацією та надати копії відповідних документів, з наведенням детального опису суті здійснюваних операцій.
Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |