Державна фіскальна служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення ПрАТ стосовно отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зверненні Товариство поінформувало, що його основним видом діяльності є надання послуг зі збагачення вугільної продукції.
В процесі діяльності Товариство закуповує пальне, що використовує виключно для власних потреб у своїй діяльності.
На території знаходяться ємності власності Товариства, загальна місткість яких перевищує 200 кубічних метрів.
Водночас, частина ємностей призначена для зберігання реагентів, частина для навантаження, розвантаження та зберігання пального, а частина ємностей не використовується суб’єктом господарювання, оскільки визнана непридатними для навантаження-розвантаження та зберігання пального, або передана в оренду іншим суб’єктам господарювання.
Загальна місткість ємностей призначених для навантаження-розвантаження та зберігання пального становить 169 кубічних метрів. Щорічний обсяг пального, яке Товариство придбає та розміщує в ємностях, не перевищує граничного показника, встановленого п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Чи вважається розпорядником акцизного складу суб’єкт господарювання, що відповідає одночасно наступним критеріям, а саме: на території якого розташовані ємності загальна місткість яких перевищує 200, а суб’єкт господарювання - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам?
Чи враховується при визначені загальної місткості ємностей, місткість ємностей, що не використовуються суб’єктом господарювання, оскільки такі ємності непридатні для навантаження-розвантаження та зберігання пального?
Чи враховується при визначені загальної місткості ємностей, місткість ємностей, що є власністю суб’єкта господарювання, але не знаходяться у його володінні та користуванні, оскільки передані в оренду іншим суб’єктам господарювання?
Чи враховується при визначені загальної місткості ємностей, місткість ємностей, призначених для зберігання реагентів (оксаль, бішофіт), але які за властивими технічними характеристиками відповідають ємностям, призначеним для навантаження-розвантаження та зберігання пального?
Враховуючи вищевикладене, слід зазначити наступне.
Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено низку змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання,
одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживанім і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Тобто, для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Розпорядником акцизного складу є суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання -платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання,
реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу (п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Таким чином, враховуючи зазначене вище та той факт, що Товариство має ємності місткістю більше 200 кубічних метрів, таке приміщення або територія буде вважатися акцизним складом в розумінні п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, у разі використання таких ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального та, якщо Товариство здійснюватиме виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на такому акцизному складі і матиме документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до такого акцизного складу, воно вважатиметься розпорядником акцизного складу в розумінні п.п. 14.1.224 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |