Державна фіскальна служба України відповідно до п. 52.5 ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення ТОВ щодо обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками і рівнемірами-лічильниками, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зверненні Товариство поінформувало, що здійснює діяльність в аеропорту «Бориспіль» по заправці повітряних суден паливом для реактивних двигунів.
Саме для цих цілей Товариство експлуатує стаціонарні резервуари ємністю від 700 до 1500 кубічних метрів, в які авіапаливо приймається, зберігається та видається.
Однак для того, щоб здійснити заправку повітряного судна необхідно використовувати технологічний транспортний засіб -паливозаправник, за допомогою якого авіаційне паливо наливається у паливний бак повітряного судна.
Зокрема, з резервуарів авіапаливо наливається у паливозаправник, який зі складу ПММ має доставити авіапаливо на перон (місце стоянки літака), і вже там здійснити заправку повітряного судна.
Для транспортування авіапалива зі складу на перон паливозаправник необхідно заправити дизельним паливом.
Для цих цілей товариство на складі ПММ експлуатує стаціонарний резервуар ємністю 20 кубічних метрів;
резервуар, облаштований паливороздавальною колонкою;
в ньому зберігається дизельне пальне, яке використовується виключно для власних потреб (заправка паливозаправників).
Отже, вказаний стаціонарний резервуар не перевищує встановлений Кодексом об’єм у 200 кубічних метрів, і використовується Товариством виключно для потреб власного споживання, а, значить, не може вважатися акцизним складом.
Крім того, цей резервуар є фактично допоміжною спорудою для здійснення основного виду господарської діяльності - заправка повітряних суден паливом для реактивних двигунів.
В той же час вказаний стаціонарний резервуар для зберігання та видачі дизельного пального розташований на території зареєстрованого у ДФС акцизного складу.
Основне призначення акцизного складу - зберігання та видача авіалалива і 99,5 % об’єму усіх резервуарів на цьому складі використовується саме для зберігання авіапалива, і лише 0,5 % ємності складу (один резервуар 20 метрів кубічних) використовується для зберігання і видачі дизельного пального.
З урахуванням викладеного, Товариство звертається з проханням надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Чи необхідно Товариству встановлювати рівнемір-лічильник на стаціонарному резервуарі ємністю 20 кубічних метрів, який використовується для приймання, зберігання та видачі дизельного пального для потреб власного споживання?
При цьому такий резервуар знаходиться в межах зареєстрованого акцизного складу, розпорядником якого є Товариство.
Чи необхідно Товариству встановлювати витратомір-лічильник на стаціонарному резервуарі ємністю 20 кубічних метрів, який використовується для приймання, зберігання та видачі дизельного пального для потреб власного споживання?
При цьому такий резервуар знаходиться в межах зареєстрованого акцизного складу, розпорядником якого є Товариство, та облаштований паливороздавальною колонкою, яка фактично виконує функції витратомірів-лічильників.
Чи необхідно Товариству заповнювати інформацію у довідці про розпорядника акцизного складу пального щодо стаціонарного резервуара ємністю 20 кубічних метрів, який використовується для приймання, зберігання та видачі дизельного пального для потреб власного споживання?
При цьому такий резервуар знаходиться в межах зареєстрованого акцизного складу, розпорядником якого є Товариство.
Чи необхідно Товариству заповнювати інформацію у довідці про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального в розрізі стаціонарного резервуара ємністю 20 кубічних метрів, який використовується для приймання, зберігання та видачі дизельного пального для потреб власного споживання?
При цьому такий резервуар знаходиться в межах зареєстрованого акцизного складу, розпорядником якого є Товариство.
Чи може Товариство подати довідку про розпорядника акцизного складу пального, якщо на момент подачі такої довідки Товариство не встановило в резервуарі рівнемір-лічильник та витратомір-лічильник?
Відповідно Товариство не може заповнити усі строки та стовпці таблиць цієї довідки.
Враховуючи викладене вище, слід зазначити таке.
Законом України від 23.11.2018 № 2628-VІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» передбачено низку змін до Кодексу, зокрема передбачено, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку (п. 230.1 ст. 230 Кодексу).
Відповідно до п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу акцизний склад - це:
а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі -приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів;
б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Не є акцизним складом:
а) приміщення відокремлених підрозділів розпорядника акцизного складу, які використовуються ним виключно для пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі маркованих марками акцизного податку горілки та лікеро-горілчаних виробів, відвантажених з акцизного складу, а також для здійснення оптової та/або роздрібної торгівлі відповідно до отриманої розпорядником акцизного складу ліцензії;
б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб'єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
в) приміщення або територія незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб'єкт господарювання -платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного
року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
г) паливний бак як ємність для зберігання пального безпосередньо в транспортному засобі або технічному обладнанні, пристрої.
Тобто, для визначення приміщення або території поняттю акцизного складу береться до уваги загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального і загальний обсяг пального, який отримує власник або користувач такого приміщення або території протягом календарного року, а також, здійснення операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Відповідно до п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Тобто, враховуючи п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Кодексу, для обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками до уваги беруться місця відпуску пального наливом з акцизного складу та введені в експлуатацію стаціонарні резервуари розташовані на акцизному складі.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов’язані зареєструвати, зокрема усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (далі - Реєстр).
Відповідно до п. 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу розпорядники акцизних складів відповідно до вимог Кодексу зобов’язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Реєстрі в такі строки:
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;
акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Відповідно до п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Кодексу розпорядники акцизних складів зобов’язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.
На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про:
обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі;
добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такому акцизному складі
Вказані зведені за добу підсумкові облікові дані показники за кожним місцем розташування акцизного складу розпорядники акцизних складів надсилають до Реєстру згідно із п.п. 5 п. 5 Порядку ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв’язку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 року № 891 (далі - Порядок № 891).
Формат даних, структура та форма електронних документів з метою реєстрації резервуарів, витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників в Реєстрі, форма «Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри», «Довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального» затверджено наказом Мінфіну від 27 листопада 2018 року № 944 (зі змінами внесеними наказом Мінфіну від 18 червня 2019 року № 248, далі - Наказ № 944).
Слід зазначити, Наказом 944 передбачено, що Реєстр містить інформацію, у т.ч. щодо:
розташованих на акцизному складі пального стаціонарних резервуарів, зокрема:
уніфікованих номерів резервуарів, цифрове значення яких має відповідати вимогам частини другої пункту 14 Порядку (також зазначається під час подання інформації, опис якої встановлено підпунктом 13 цього пункту); типу (назви) резервуарів у вигляді текстових символів; серійного (ідентифікаційного) номера резервуарів; дати події;
типу події: введення резервуара в експлуатацію / виведення з експлуатації резервуара;
ємності резервуарів, розмірність яких позначається в кубічних метрах; рівнемірів, встановлених на резервуарах, зокрема:
назви (моделі) рівнемірів у вигляді текстових символів;
серійних (ідентифікаційних) номерів рівнемірів (також зазначається під час подання інформації, опис якої встановлено підпунктом 13 цього пункту);
дати події;
типу події:
встановлення рівноміра на резервуар / вилучення рівноміра з резервуара / опломбування рівнеміра / технічне обслуговування рівнеміра / повірка / калібрування рівнеміра;
похибки вимірювання згідно з технічною документацією на рівнемір відповідно до його метрологічної характеристики;
витратомірів, установлених на акцизному складі пального на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, зокрема:
уніфікованого номера резервуара, який під’єднаний до витратоміра, цифрове значення якого має відповідати вимогам частини другої пункту 15 Порядку;
назви (моделі) витратомірів у вигляді текстових символів; серійних (ідентифікаційних) номерів витратомірів (зазначається під час подання інформації, опис якої встановлено підпунктом 14 цього пункту);
дати події;
типу події:
введення в експлуатацію витратоміра / виведення з експлуатації витратоміра / опломбування витратоміра / технічне обслуговування витратоміра / ремонт витратоміра / повірка витратоміра;
похибки вимірювання згідно з технічною документацією на витратомір відповідно до його метрологічної характеристики;
обсягів залишків пального за кодами товарної підкатегорїї згідно з УКТ ЗЕД на початок та кінець звітної доби у розрізі резервуарів, розташованих на акцизному складі пального, за показниками рівнемірів (літри, приведені до температури 15 °С), зокрема:
ознаки зміни УКТ ЗЕД у зв’язку зі зміною хімічного складу пального в резервуарі (якщо протягом звітної доби змінено код УКТ ЗЕД у резервуарі у результаті зміни хімічного складу пального, вносяться два записи:
у графі 08.4 таблиці 1 Довідки 2 зазначається реєстраційний номер заявки на поповнення обсягу залишку пального із СЕАРП та СЕ, у графі 08.7 або 08.9
- обсяг залишку пального за кодом УКТ ЗЕД до зміни хімічного складу пального, у графі 08.8 або 08.10 зазначається «0»;
у графі 08.4 таблиці 1 Довідки 2 зазначається реєстраційний номер заявки на поповнення обсягу залишку пального із СЕАРП та СЕ, у графі 08.7 або 08.9
- «0», у графі 08.8 або 08.10 - обсяг пального за кодом УКТ ЗЕД після зміни хімічного складу пального у результаті зміни хімічного складу пального);
обсягів залишків пального у резервуарах за показниками рівнемірів або за показниками інших вимірювальних приладів (заповнюється з урахуванням підпункту 19 цього пункту) на початок та на кінець доби;
загальних обсягів залишків пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на початок та кінець звітної доби на акцизному складі (літри, приведені до температури 15 °С), зокрема:
загальний обсяг залишку пального за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД:
на початок доби (підсумок показників графи 08.7 або 08.9 таблиці 1 Довідки 2 за відповідним кодом згідно з УКТ ЗЕД);
на кінець доби (підсумок показників графи 08.8 або 08.10 таблиці 1 Довідки 2 за відповідним кодом згідно з УКТ ЗЕД);
добового обсягу реалізованого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу за показниками витратомірів, встановлених на місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованих на такому акцизному складі (літри, приведені до температури 15 °С), крім абзацу п’ятого цього підпункту, зокрема;
зведених за добу підсумкових даних щодо добового обсягу реалізованого пального з акцизного складу (для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти):
за показниками витратомірів, встановлених у місцях відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованих на такому акцизному складі;
за показниками інших вимірювальних приладів (заповнюється з урахуванням підпункту 19 цього пункту);
добового фактичного обсягу реалізації пального в розрізі кодів товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15 °С - для розпорядників акцизних складів, на акцизних складах яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне);
загального обсягу реалізованого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу з акцизного складу (літри, приведені до температури 15 °С), зокрема:
зведених за добу підсумкових даних щодо добового обсягу реалізованого з акцизного складу пального (підсумок показників графи 10.5 або 10.6 таблиці З Довідки 2 за відповідним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД);
добового обсягу отриманого пального за кодами товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД за звітну добу на акцизному складі (літри, приведені до температури 15 °С), зокрема:
обсягу залишку пального на акцизному складі на кінець звітної доби; обсягу залишку пального на акцизному складі на початок звітної доби; добового обсягу реалізованого пального з акцизного складу; добового обсягу втраченого на акцизному складі пального, зазначеного в акцизних накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних;
додаткового обсягу пального за добу на акцизному складі, зазначеного в зареєстрованих заявках на поповнення обсягу залишку пального;
добового обсягу отриманого на акцизний склад пального (графи 12.4 - 12.5 + 12.6 + 12.7 - 12.8 таблиці 2 Додатка 2);
обсягів залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, щодо добового обсягу отриманого та реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці за кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на акцизному складі (літри, приведені до температури 15 °С), зокрема: обсягу залишку пального на акцизному складі на початок доби;
обсягу залишку пального на акцизному складі на кінець доби; добового обсягу отриманого пального на акцизний склад;
добового обсягу реалізованого пального з акцизного складу; визначення даних про обсяги залишків пального та обсяги реалізованого пального під час виходу з ладу, проведення повірки або калібрування рівнеміра чи витратоміра (здійснюється у мірах повної місткості, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства, та/або за допомогою рулетки та метроштока або переносного (портативного) рівнеміра-аналізатора, які мають позитивний результат повірки, проведеної відповідно до законодавства. Застосування такого способу вимірювання може здійснюватися не більше ніж 20 календарних днів поспіль (для акцизних складів, які є місцями роздрібної торгівлі пальним, на які отримано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, - не більше ніж 15 календарних днів поспіль) та не більше чотирьох разів протягом календарного року.
Такі засоби визначення обсягів пального також можуть застосовуватися до граничних термінів, передбачених у підпункті 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України, для обов’язкового обладнання акцизних складів витратомірами та рівнемірами);
обов’язково заповненої під час складання основної та коригуючої довідок останньої графи усіх таблиць, зокрема:
типу дії: «1» - включення використовується під час заповнення основної та коригуючої довідок, «2» - вилучення використовується під час заповнення коригуючої довідки.
Коригування може бути трьох видів:
вид 1 - вилучення вже наданої інформації: у вибраній таблиці зазначаються дані рядка (у тому числі номер рядка), вказані в основній довідці з урахуванням усіх наданих коригувань, зазначається тип дії «2»;
вид 2 - додання нової інформації: у вибраній таблиці зазначається новий номер рядка, заповнюються всі поля цього рядка, зазначається тип дії «1»;
вид 3 - зміна раніше наданої інформації: спочатку здійснюється коригування виду 1, потім коригування виду 2;
Пунктом 5 Наказу № 944 передбачено, що:
основна Довідка 1 надсилається окремо щодо кожного акцизного складу пального одноразово;
основна Довідка 2 формується після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та надсилається не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою;
коригуючі довідки формуються і надсилаються протягом трьох календарних днів з дати виявлення помилки (помилок) у наданій у довідках інформації;
коригуюча довідка подається не частіше одного разу на добу.
Керуючись нормами чинного законодавства України, суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні провадити свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |