Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС В ОДЕСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.09.2019 р. № 51/ІПК/15-32-33-01-10

Головне управління ДФС в Одеській області керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ зі змінами і доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло звернення щодо практичного застосування норм законодавства з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - ЄВ) та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пункту 1 статті 10 Кодексу України з процедури банкрутства від 18 жовтня 2018 року №2597-VIII, арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Законом України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до Закону № 2464, зокрема щодо нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування фізичними особами - підприємцями (ФОП) та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, які набули чинності з 01 січня 2017.

Згідно з п. 1 частини другої ст.6 Закону №2464 платники ЄВ зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати ЄВ. При цьому ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята ст.9 Закону №2464).

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464, платниками ЄВ є ФОП, у тому числі ФОП - платники єдиного внеску, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність й отримують дохід від цієї діяльності.

Базою нарахування ЄВ для вищезазначених платників (крім ФОП - платників єдиного податку) є сума доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць (п.2 частини першої ст.7 Закону №2464 у редакції Закону №1774).

З 01.01.2017 року ФОП, які перебувають на загальній системі оподаткування, звільняються від сплати за себе ЄВ, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу (частина четверта ст. 4 Закону №2464 у редакції Закону №1774).

Зазначена норма не застосовується до осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

За наявними даними, Ви перебували на обліку у Суворівському районі ГУ ДФС в Одеській області у якості ФОП на загальній системі оподаткування з 24.11.2011 по 05.01.2017, а починаючи з 26.07.2013 по теперішній час обліковуєтесь у якості особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність.

Отже, починаючи з 01.01.2017, у разі якщо ФОП, які застосовують загальну систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такі платники зобов’язані визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом №2464. При цьому сума ЄВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Таким чином, Законом №2464 обов’язок визначення бази нарахування єдиного внеску покладено на платників, вказаних у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 Закону №2464, як таких, що отримують, так і тих, які не отримують дохід від провадження своєї діяльності.

Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (пункт 1 частини першої статті 7 Закону №2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 Закону №2464, встановлюється у розмірі 22 відсотки визначеної статтею 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята статті 8 Закону №2464).

Таким чином, платник єдиного внеску визначений у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 Закону №2464 перебуваючи на обліку у контролюючому органі, зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до визначеної пунктом 2 частини першої статті 7 Закону №2464 бази нарахування єдиного внеску, незважаючи на наявність трудових відносин з роботодавцем і сплату останнім єдиного внеску, згідно до вимог Закону №2464.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.