Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У ТЕРНОПIЛЬСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.09.2019 р. № 58/ІПК/19-00-12-01-12

Головне управління ДФС у Тернопільській області розглянуло звернення Товариства щодо особливостей оподаткування послуг у сфері інформатизації та постачання програмних продуктів нерезидентам та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Щодо можливості перебування Товариства на третій групі спрощеної системи оподаткування за ставкою 3% (не перевищуючи дозволених обсягів постачання), надаючи виключно такого роду послуги, місцем постачання яких згідно з пунктом 186.3 статті 186 ПКУ вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання і які, відповідно, не є об’єктом оподаткування ПДВ

Відповідно до п.п. З п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.

При цьому п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено, що не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють:

діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

обмін іноземної валюти;

виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин);

видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації коргсніх копалин місцевого значення;

діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України від 07 березня 1996 року № о85/96-ВР «Про страхування», сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розд. II ПКУ;

діяльність з управління підприємствами;

діяльність з надання послуг пошти (крім кур’єрської діяльност) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);
діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

діяльність з організації, проведення гастрольних заходів.

Також, не можуть бути платниками єдиного податку:

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів (п.п. 291.5.4 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність чісток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків (п.п. 291.5.5 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку (п.п. 291.5.6 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

юридичні особи - нерезиденти (п.п. 291.5.7 п. 291.5 ст. 291 ПКУ);

платники податків, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) (п.п. 291.5.8 п. 291.5 ст. 291 ПКУ).

Враховуючи викладене вище, Товариство може залишатись платником єдиного податку із ставкою 3 % і платником ПДВ (не перевищуючи дозволених обсягів постачання) надаючи виключно такого роду послуги.

Щодо права Товариства на відшкодування податкового кредиту з ПДВ

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентуються статтею 200 ПКУ.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПКУ при позитивному значенні Т}ми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 ПКУ при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності, (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, перерахованих у пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, в тому числі послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, послуги з оброблення, надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Враховуючи викладене, у разі якщо місце постачання перелічених у зверненні послуг, які платник податку надає нерезиденту, визначається за межами митної території України, то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.

При цьому податкові зобов'язання з ПДВ за такою операцією не визначаються.

У разі якщо придбані з ПДВ та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються у повній мірі в неоподатковуваних ПДВ операціях (у тому числі, операціях, що не є об’єктом оподаткування ПДВ), то такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ.

Щодо виписки та реєстрації в такому випадку податкових накладних,а також необхідних документів, що можуть слугувати достатнім підтвердженням здійснення такого роду господарських операцій

Особливості складання податкових накладних регулюються статтек 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2005 р. N1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 р. за N 137/28267 (далі - Порядок N 1307).

За операціями з постачання товарів/послуг, що не є об’єктом оподаткування податкові^ зобов'язати: о Г\ДВ не визначаються, відповідно, податкові накладні не складаються та не реєструються в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом із цим, нормами пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ встановлено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196..7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу, платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пункту 189.9 статті 189 ПКУ).

Відповідно до норм чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 розділу І ПКУ) та повинні самостійно визначати відповідність здійснених ними операцій тим, які визначенні ПКУ.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

 

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року N 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтвердження її здійснення.

Таким чином, податкові накладні за операціями з постачання товарів/послуг, що не є Об’єктом оподаткування не складаються.

Разом із цим такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.