X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2019 р. № 86/6/99-00-07-02-02-15/ІПК

Державна податкова служба України з урахуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби України» розглянула запит щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом за надання послуг з оренди транспортних засобів для перевезення вантажів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє таке.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України. оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Як зазначено у п.п. 141.4.1 п 141.4 ст. 141 Кодексу одними з видів доходів, які отримають нерезиденти із джерелом їх походженя з України, зокрема є фрахт.

Фрахтом вважається винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами;

перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом (п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до положень п.п. 14.1.12 п. 14.1 ст. 14 Кодексу базовою ставкою фрахту вважається сума фрахту, включаючи витрати з навантаження, розвантаження, перевантаження та складування (схову) товарів, збільшена на суму витрат за рейс судна або іншого транспортного засобу, сплачуваних (відшкодовуваних) фрахтувальником згідно з укладеним договором фрахтування.

Таким чином, якщо зовнішньоекономічний договір передбачає перевезення (транспортування) вантажу, а також плату за таке перевезення, то винагорода (компенсація), що сплачується резидентом нерезиденту за послуги з перевезення, розглядається як фрахт.

Сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.    

При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими справляти податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником податку, а також суб’єктом спрощеного оподаткування (п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) .

Отже, у підприємства резидента України, який здійснює виплату нерезиденту за договором фрахтування, під час такої виплати винкає податкове зобов’язання щодо оподаткування суми фрахту у розмірі 6 відсотків суми такої виплати за власний рахунок незалежно від системи оподаткування на який перебуває такий платник.

Резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь - якої виплати з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведеться в національній валюті), утримується податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою у розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3-141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Пунктом 3.2 ст. З Кодексу передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з порядком застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування щодо повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України, визначеним ст. 103 Кодексу, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пп. 103.5 і 103.6 ст. 103 Кодексу, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст. 103 Кодексу).

Також, п. 103.8 ст. 103 Кодексу передбачено, що довідку за попередній звітній період (рік) можна використовувати як підставу для звільнення (зменшення) від оподаткування у звітному (податковому) році за умови подання нерезидентом довідки за цей звітний період (рік) після закінчення цього звітного (податкового року.)

В українсько-молдовських податкових відносинах застосовується Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Молдова про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень щодо податків на доходи і майно, ратифікована 24.04.1996 (Закон України № 134/96-ВР), яка є чинною з 27.05.1996 (далі - Конвенція).

Статтею 8 “Міжнародний транспорт” Конвенції визначено, що прибутки, одержані підприємством Договірної Держави від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів у міжнародних перевезеннях будуть оподатковуватись лише в цій Державі. При чому термін “міжнародні перевезення” означає будь-яке перевезення морським, річковим або повітряним судном, дорожнім транспортним засобом, який експлуатується виключно між пунктами у Другій Договірній державі.

Таким чином, при заключенні підприємством резидентом України зовнішноьекономічного договіру з юридичною особою - резидентом Республіки Молдова щодо надання послуг, які підпадають під поняття “міжнародні перевезення”, прибутки одержані від експлуатації морських, річкових і повітряних суден, дорожніх транспортних засобів підлягають оподаткуванню в Республіці Молдова, за умови надання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

Слід враховувати, що відповідно до п. 1 ст. 7 Конвенції прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницької діяльності у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво. Якщо підприємство здійснює підприємницьку діяльність, як вказано вище, прибуток підприємства оподатковується в другій Державі, але тільки в тій частині, яка стосується цього постійного представництва.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.