Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.09.2019 р. № 91/П/26-15-13-06-12-ІПК

Головне управління ДФС у м. Києві, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування правил міжнародного договору України при виплаті доходу фізичній особі - нерезиденту та в межах компетенції повідомляє.

Відповідно до пп. 163.2.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об'єктом оподаткування нерезидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерелом його походження в Україні. Дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України, зокрема доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів,сплачений резидентами України (пп. «а» пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Згідно з пп. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених для нерезидентів нормами розділу IV "Податок на доходи фізичних осіб" ПКУ).

У разі, якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання нерезидентом доходу зджерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договоріставку податку, що буде застосована до таких доходів (пп. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 ПКУ).   

Згідно з п. 167.1 ст.167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 ПКУ).

Крім того, вказані доходи, є об’єктом оподаткування військовим збором за ставкою 1,5 відс. (пп. 1.2 та 1.3 п. 16і підрозділу 10 розд. XX ПКУ).

Відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати із суми такого доходу за його рахунок податок на доходи фізичних осіб та військовий збір.

При цьому нерезиденту надається право на використання переваг міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України згідно з вимогами п. 103.4 ст. 103 ПКУ.

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів їз джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 ст. 103 ПКУ, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також іншихдокументів, якщо це передбачено міжнародним договором України (п. 103.4 ст.103 ПКУ).У разі неподання нерезидентом довідки, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства України з питань оподаткування (п. 103.10 ст. 103 ПКУ).

Відповідно до положень ст. З ПКУ, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. З ПКУ).    

Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (далі - Угода), яку ратифіковано 06 жовтня 1995 року (Закон України № 369/95-ВР), є чинною в українсько-російських відносинах з 03.08.1999.

Відповідно до положень пп. 1 і 2 ст. 12 Угоди доходи від авторських прав і ліцензій (роялті), які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Державі.

Однак ці доходи можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що сплачується, не може перевищувати 10 відсотків загальної суми доходів.

Пунктом 3 ст. 12 Угоди визначається, що "доходи від авторських прав і ліцензій (роялті)" - це платежі будь-якого виду, що одержані як винагорода за користування або за надання права використання авторських прав на будь-якій твір літератури, мистецтва і науки (включаючи кінофільми, будь-які фільми і плівки, які використовуються для радіомовлення або телебачення), будь-якого патенту, товарного знаку, креслення або моделі, схеми, таємної формули або процесу, або за інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду.

Враховуючи зазначене,положення ст. 12 Угоди не можуть трактуватися як такі, що надають платнику податку право вибору, в якій саме з двох договірних держав буде здійснюватися оподаткування одержаного доходу, а дозволяють податковому агенту при виплаті громадянину Російської Федерації доходу у вигляді роялті утримати податок в розмірі, який не перевищує 10 відс. загальної суми доходу, за умови дотримання вимог ст. 103 ПКУ, а також 1,5 відс. військового збору.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.