Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2019 р. № 75/П/99-00-04-07-03-14/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з урахуванням п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 682-р «Питання Державної податкової служби», розглянула звернення щодо оподаткування окремого виду доходу та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин викладених у листі.

Статтею 19 Конституції України визначено, зокрема, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Відповідно до ст. 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Водночас, відповідно до п. 1 ст. 717 ЦКУ за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (п. 2 ст. 719 ЦКУ).    
Згідно зі ст. 722 ЦКУ право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Прийняття обдаровуваним документів, які посвідчують право власності на річ, інших документів, які посвідчують належність дарувальникові предмета договору, або символів речі (ключів, макетів тощо) є прийняттям дарунка.

Разом з тим, ст. 334 ЦКУ передбачено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача, зокрема, з моменту такого посвідчення.

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають, з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п.п. 164.2.10 п. 164.2 ст. 164 якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи включається дохід у вигляді вартості отриманого у дарунок майна у межах, що оподатковується згідно з цим розділом.

Порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав, визначено ст. 174 Кодексу, якою встановлено декілька ставок для оподаткування доходів платника податку, одержаних у вигляді дарунку, залежно від ступеня споріднення обдаровуваного із дарувальниким та їх резидентського статусу.

Відповідно до п. 174.6 ст. 174 Кодексу об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими розділом IV Кодексу для оподаткування спадщини.
Об’єкти дарунку платника податку з метою оподаткування визначено п. 174.1 ст. 174 Кодексу.

При цьому за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб оподатковуються, зокрема, об’єкти дарування, що отримуються у дарунок членами сім’ї дарувальника першого та другого ступеня споріднення (п.п."а" п.п. 174.2.1 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Крім того звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою (п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

За ставкою 18 відс., визначеною у п. 167.1 ст. 167 Кодексу, оподатковуються будь-які об’єкти дарування, що отримуються у дарунок обдаровуваним від дарувальника - нерезидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п; Ні1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).   

Відповідно до п.п. 174.3 ст. 174 Кодексу особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є обдаровані, які отримали дарунок.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді вартості майна, отриманого у дарунок обдаровуваним - членом сім’ї дарувальника першого та другого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою. Крім того, вказаний дохід звільняється від оподаткування військовим збором.

Водночас зазначений дохід, отриманий обдаровуваним від фізичної особи - нерезидента (дарувальника), оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. та військовим збором 1,5 відсотка.

Визначення резидентського статусу фізичної особи регулюється п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Разом з тим згідно з п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу нерезидентами є фізичні особи, які не є резидентами України.

Отже, з метою оподаткування доходів у вигляді дарунку фізична особа може вважатися резидентом України за умови виконання йоложень п.п. 14.1.213 п.14.1 ст. 14 Кодексу.

При цьому за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи (п.п. 170.10.4 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до абзацу першого ст. 1 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425) нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інщі нотаріальні дії, передбачені Законом № 3425, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії (ст. 46 Закону № 3425).

Зауважуємо, щодо питання визначення виду договору (дарування чи купівлі-продажу) доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.