Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), розглянул запит про надання індивідуальної податкової консультації щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок його нарахування і сплати визначає Закон України від 8 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2464).
Відповідно до пункту 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність.
Особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (абз. З ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).
Пунктом 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 визначено, що єдиний внесок, зокрема для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, то такий платник зобов’язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄВ, встановленої Законом № 2464.
При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Особи, зазначені у пунктах 4 та 5 і частини першої ст. 4 Закону № 2464, а саме: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску,якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно ді зртону пенсію або соціальну допомогу (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464).
З огляду на вищевказане, особи, вказані у пункті 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, а саме особи, які провадять незалежну професійну діяльність, не звільняються від сплати за себе єдиного внеску, а зобов’язані визначити базу нарахування єдиного внеску, як ті, що отримують, так і ті, які не отримують дохід від провадження незалежної професійної діяльності.
Єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).
Періодом, за який особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний рік (частина восьма ст. 9 Закону № 2464).
Згідно з п. З розд. III Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами і доповненнями остаточне обчислення сум єдиного внеску зазначеною категорією платників здійснюється за календарний рік на підставі даних річних податкових декларацій (річної звітності) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість місяців, протягом яких такий платник перебував на обліку як платник єдиного внеску.
Суми єдиного внеску, сплачені протягом звітного року враховуються платниками при остаточному розрахунку єдиного внеску, який підлягає сплаті за звітний рік.
Оподаткування доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності регламентуються ст. 178 розд. IV ПКУ.
Відповідно до п. 178.3 ст. 178 ПКУ оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.
У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об’єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.
Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною в пункті 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.) (п. 178.2 ст. 178 ПКУ).
Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п. 178.7 ст. 178 ПКУ).
Враховучи вищезазначене, особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність та є особами з інвалідністю і отримують відповідно до закону пенсію, зобов'язані нараховувати та сплачувати єдиний внесок, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на загальних підставах.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |