Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У М.КИЄВI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.08.2019 р. № 4049/ІПК/26-15-13-06-12

Головне управління ДФС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваш запит про надання індивідуальної податкової консультації від 23.07.2019 № 16 (вх. № К/135664/ФОП від 01.08.2019) щодо застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються ПКУ.

Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість (далі - ПДВ) як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується ст. 198 ПКУ.

Відповідно до п.п. «а» п. 198.1 ст. 198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 ПКУ (п. 198.6 ст. 198 ПКУ).

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПКУ).

При цьому відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або
починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Господарська діяльність - це діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою-підприємцем, та які безпосередньо пов’язані з господарською діяльністю платника встановлено п. 177.4 ст. 177 ПКУ.

Підпунктом 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПКУ передбачено, що не включаються до складу витрат підприємця витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених ст. 177 ПКУ.

До основних засобів подвійного призначення належать, зокрема вантажні автомобілі (пп. 177.4.6 п. 177.4 ст. 177 ПКУ).

Згідно з розділом І «Загальні положення» Правил експлуатації колісних транспортних засобів, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 550 «Про затвердження Правил експлуатації колісних транспортних засобів», утримання транспортного засобу - це забезпечення державної реєстрації, дотримання умов безпечності технічного та санітарного стану, проведення обов’язкового технічного контролю, своєчасного виконання технічного обслуговування і ремонту, охорони, передання транспортного засобу та його швидкозношувальних складників на утилізацію або видалення відповідно до законодавства.

Отже, фізична особа - підприємець, платник ПДВ, має право віднести до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку із придбанням запчастин та отриманням послуг з ремонту вантажних автомобілів за умови підтвердження зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними.

Але, враховуючи викладені вище норми ПКУ, пов’язані з формуванням витрат підприємця, платник відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПКУ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового періоду) і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, податкову накладну за операціями з придбання запчастин та отримання послуг з ремонту вантажних автомобілів.

Бюджетне відшкодування - відшкодування від’ємного значення ПДВ, розрахованого згідно з п. 200.1 ст. 200 ПКУ, на підставі підтвердження, правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника (пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Також відповідно до п. 6 розд. III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції
України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 21), дані, наведені у податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Пунктом 4 розд. V Порядку № 21 передбачено, що до розд. II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ (рядки 10, 11 та 13) включаються обсяги придбання (виготовлення, будівництва, спорудження, створення) з ПДВ (рядки 10.1 та 10.2) або без ПДВ (рядок 10.3) товарів / послуг, необоротних активів на митній території України, ввезених на митну територію України товарів, необоротних активів (рядки 11.1 та 11.2), отриманих на митній території України від нерезидента послуг (рядок 13).
У складі декларації подаються передбачені додатки (у разі заповнення даних у відповідних рядках декларації).

Зокрема, додатком до декларації є «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)» (далі - Додаток 5).

При заповненні рядків 10.1 та / або 10.2 декларації обов’язковим є подання Додатоку 5, що заповнюється в розрізі контрагентів.
Згідно з формою Додатка 5 до податкової декларації з ПДВ у розд. ІІ «Податковий кредит» таблиці 2 зазначаються операції з придбання з ПДВ, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставкою 7 відсотків.

При цьому, у рядку «Усього за звітний період» у тому числі відображаються операції з придбання (будівництва, спорудження, створення) необоротних активів.

Таким чином, обсяги придбання товарів / послуг, пов’язані із ремонтом та поліпшенням необоротних активів (модернізація, модифікація, добудова дообладнання, реконструкція) підлягають відображенню у відповідних рядках (рядки 10, 11 або 13 податкової декларації з ПДВ) розд. II декларації з ПДВ.

Такі суми витрат (рядків 10.1 та / або 10.2 декларації) відображаються і у рядку «придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів» розд. II таблиці 2 Додатка 5.

Разом з цим, операції, відображені у рядках 4.1 та 4.2 податкової декларації з ПДВ (податкові зобов’язання, нараховані відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 ПКУ) зазначаються у окремих рядках таблиці 1 додатка 5  з ІПН 6000000000000.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.